Вшанування пам’яті Андрія ФАЩЕНКА до третіх роковин загибелі (24.11.1975-20.09.2022)
Вшанування пам’яті Андрія ФАЩЕНКА до третіх роковин загибелі (24.11.1975-20.09.2022)
Народився Андрій Петрович 24 листопада 1975 року в селі Новослобідка.
З дитячих років Андрій вирізнявся працьовитістю, сумлінно допомагаючи батькові в господарських справах. Хлопець ріс допитливим та кмітливим, і вже у п’ятирічному віці розпочав навчання у першому класі. Досягнувши повноліття, проходив строкову військову службу у прикордонних військах, де за сумлінне виконання службових обов’язків та високі показники у службі був удостоєний звання молодшого сержанта.
Після завершення військової служби Андрій повернувся до рідного села та здобув професію тракториста-машиніста. Невдовзі він зустрів свою майбутню дружину, з якою влітку 1997 року уклав шлюб. Восени того ж року в молодій сім’ї народилася донька. Андрій зарекомендував себе як відповідальний сім’янин, люблячий батько та уважний чоловік, який вирізнявся доброзичливістю і щирим ставленням до людей.
Згодом молода родина переїхала до м. Запоріжжя, де Андрій влаштувався на роботу механізатором у приватну фірму. Життя тривало у спокійному та щасливому ритмі, аж доки у 2014 році не розпочалася збройна агресія проти України, яка кардинально змінила плани на майбутнє. На початку 2015 року Андрій Петрович отримав повістку і без вагань став на захист Батьківщини.
Пройшовши складний бойовий шлях, він отримав статус учасника бойових дій. Після завершення терміну мобілізації продовжив військову службу за контрактом, обравши професію військового. Досягнувши звання старшого сержанта, обіймав посади командира відділення та головного сержанта.
За сумлінну службу, мужність і відвагу нагороджений низкою відзнак, зокрема: нагрудним знаком 30-ї окремої механізованої бригади, медалями «Ветеран війни», «Учасник АТО», «Захисник Вітчизни», «За участь в антитерористичній операції».Повномасштабне вторгнення ворога зустрів на Донецькому напрямку.
Андрій Петрович брав участь у звільненні територій Харківщини. Однак через високу інтенсивність бойових дій уже за кілька днів був направлений на найскладніші ділянки фронту поблизу м. Бахмут. 20 вересня 2022 року під час проведення штурмових дій він зник безвісти.
Майже два з половиною роки родина жила надією та не припиняла спроб відшукати Андрія Петровича. На початку 2025 року надійшло трагічне повідомлення: він загинув поблизу населеного пункту Миколаївка Друга Бахмутського району, мужньо обороняючи волю та незалежність України від російських загарбників. Це невимовний біль для дружини, доньки, рідних, який залишиться з ними назавжди. Герой повернувся на щиті та 25 лютого 2025 року був похований у рідному селі Новослобідка.
Світла пам’ять про Андрія Петровича назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав. Він навіки залишиться як приклад мужності, незламної сили духу та щирої любові до України.
Долинська громада схиляє голову у скорботі та вдячності перед світлою пам’яттю Захисника!
Низький уклін рідним і близьким.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Дякуємо.
