Роковинам Голодомору присвячується..Ч.1
Працівники закладів культури Долинської сільської ради організували і провели цикл заходів, приурочених 85 – роковинам Голодомору 1932 -1933 років в Україні – геноциду Українського народу.
«Ні труни, ні хрестів і ні тризни!
Прямо в яму, на віки-віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
25 листопада працівники Новозапорізького будинку культури та бібліотеки провели виховну годину під назвою «В руках, що виростили хліб не залишили і зернини…». Присутні переглянули документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна». Після якого відбулося обговорення подій, описаних у відео. Одним із завдань заходу було спонукати дітей замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?».
Година скорботи та пам`яті "Непрощений злочин голодомору 1932-1933 років в Україні".
З нагоди відзначення 85 – роковин Голодомору 1932 -1933 років в Україні – геноциду Українського народу у приміщенні Долинської сільської бібліотеки пройшов виховний захід «Хліб у долі твоєї країни». Дата проведення вибрана недаремно: у ці дні громадськість вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Тож вихованці КДНЗ «Мрія», які прийшли до бібліотеки, не лише послухали, яке значення для нашого народу має хліб, відгадали загадки, вивчили прислів’я, визначили, як до нас «прийшов» хліб, навчилися бережливого ставлення до хліба, а також вшанували пам’ять убитих голодом.
У Розумівському будинку культури працівники культури провели вечір-хроніку «Голодомор народу не забути». А о 16:00 - участь у загальнонаціональній хвилині мовчання, з метою вшанування пам’яті українців убитих Голодомором 1932–33 років.
Завідуюча Новослобідською бібліотекою провела круглий стіл під назвою «Злочин влади – трагедія народу». А також була оформлена книжкова виставка «Строку давності не існує».
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
Голодомор
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимили до тла?
Як навіть вариво виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору.
-Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!
Д. Білоус
