A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Долинська громада
Запорізька область, Запорізький район

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: ЯК СЕБЕ ЗАХИСТИТИ?

Дата: 23.04.2021 10:22
Кількість переглядів: 638

За даними дослідження ОБСЄ «Благополуччя і безпека жінки», проведеного у 2018 році у восьми південно-східних та східних країнах Європи, в тому числі, й в України, 67% жінок у віці 15 років і старше зазнавали психологічного, фізичного або сексуального насильства з боку партнера або іншої особи.

І хоча в Україні вже четвертий рік діє досить прогресивний закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», досі багато осіб є мало поінформованими та не знають, що робити у ситуації, коли вони є жертвами домашнього насильства.

Тож більш детально розглянемо основні положення законодавства.

 

Отже, що таке домашнє насильство?

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

 

Хто може бути визнаним постраждалою від домашнього насильства особою?

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні.

До постраждалих, відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відносяться:

наречені;

подружжя;

колишнє подружжя;

батьки (мати, батько) і дитина/діти;

нерідні батьки та діти одного з подружжя, які не є спільними або всиновленими (пасинок/падчерка);

особи, які спільно проживають/проживали однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

рідні брати і сестри;

інші родичі до двоюрідного ступеню зв'язку;

• опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають або перебували під опікою, піклуванням;

• прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають або проживали в сім'ї патронатного вихователя;

• будь-які інші родичі, особи, які пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки за умов спільного проживання (діди та онуки, прадіди та правнуки тощо).

 

     Форми домашнього насилля:

Економічне - насильство, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Психологічне - насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

Сексуальне - насильство, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

Фізичне - насильство, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

 

Відповідальність за вчинення домашнього насильства:

Відповідальність за вчинення домашнього насильства передбачена ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає можливість накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. Повторне вчинення домашнього насильства тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Крім того, з початку 2019 року діє стаття 1261 Кримінального кодексу України, якою встановлена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи – у вигляді громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

 

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

До дільничного інспектора поліції.

До кримінальної поліції у справах дітей.

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

До центрів з надання безоплатної правової допомоги.

 

Спеціальні заходи протидії домашньому насильству:

Таких заходів є декілька, зокрема:

1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

2) обмежувальний припис стосовно кривдника;

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

 

Терміновий заборонний припис:

Терміновий заборонний припис виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення і може містити такі заходи:

зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи,

заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи,

заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

 

Обмежувальний припис:

Обмежувальний припис стосовно кривдника видається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства і може містити такі заходи:

заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Заява про видачу обмежувального припису розглядається судом не пізніше 72 годин після надходження такої заяви.

 

Жертви домашнього насильства мають право на отримання безкоштовного адвоката від держави для складення процесуальних документів та представництва інтересів у суді. Для цього особі слід звернутися до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро та надати один з документів, який підтверджує факт потерпання особи від домашнього насильства, а саме:

1) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством;

2) талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС;

3) копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП або постанови про накладення стягнення за вчинення такого правопорушення;

4) копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;

5) рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;

6) копія термінового заборонного припису;

7) направлення постраждалих осіб, складене за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

 

Для отримання  безоплатної правової допомоги можна звернутися до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою м. Запоріжжя, просп. Соборний, 77, 2 поверх, графік роботи: понеділок-четвер з 8-00 до 17-00, п’ятниця з 8-00 до 15-45;

Запорізьке бюро правової допомоги за адресою м. Запоріжжя, майдан Профспілок, 5, каб. 114, (061) 239-07-07, графік роботи: понеділок-четвер з 8-00 до 17-00, п’ятниця з 8-00 до 15-45ю

Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора