A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Долинська громада
Запорізька область, Запорізький район

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє!

Дата: 16.08.2021 11:05
Кількість переглядів: 135

З банківських процентів запоріжців держбюджет отримав майже 26 мільйонів гривень

 

За сім місяців фінансові установи регіону перерахували до державного бюджету 25 мільйонів 878 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у липні з нарахованих процентів вкладників скарбниця отримала понад три мільйони гривень.

Найбільші суми з початку року перерахували суб'єкти господарювання обласного центру – 25 мільйонів 624 тисячі гривень, а також мелітопольські платники – 252 тисячі гривень.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у фінансових установах складає 18 відсотків. Відповідальним за утримання і перерахування ПДФО до бюджету є банки, кредитні спілки тощо. Податок необхідно сплачувати не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому був нарахований дохід. У серпні граничний термін сплати припадає на 30 число.

Відповідно до статті 170.4. Податкового кодексу України у податковому розрахунку інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не передаються до податкової служби і залишаються конфіденційними.

 

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів більше восьми мільярдів гривень

 

У січні-липні до бюджетів громад регіону надійшло 8 мільярдів 249 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата податків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 1 мільярд 382 мільйони гривень або на 20 відсотків.

Більшу частину надходжень сформував податок на доходи фізичних осіб – 5 мільярдів 426 мільйонів гривень, це на 845 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за сім місяців 2020 року.

Запорізькі землекористувачі направили до скарбниць понад 1 мільярд гривень та перевищили минулорічну суму на 158 мільйонів гривень або на 19 відсотків. Зокрема, від юридичних осіб бюджети отримали 876 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, від фізичних осіб – 129 мільйонів гривень.

Представники спрощеної системи оподаткування перерахували 970 мільйонів гривень єдиного податку та забезпечили зростання доходів до показника попереднього року на 182 мільйони гривень або на 23 відсотки. Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло понад 120 мільйонів гривень, від підприємців-фізичних осіб – 733 мільйони гривень, від агровиробників – 116 мільйонів гривень.

Добувні компанії і приватні підприємці спрямували до бюджетів 218 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що на 173 мільйони гривень більше, ніж торік.

Крім того, підприємства і установи сплатили 108 мільйонів гривень екологічного податку, 86 мільйонів гривень податку на прибуток, 59 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

 

Запоріжці спрямували 458 мільйонів на підтримку української армії

 

За сім місяців від запорізьких підприємств і мешканців регіону до державного бюджету надійшло майже 458 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цьогорічні надходження зросли на 83 мільйони, або на 22 відсотки, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Більшу частину військового збору забезпечили підприємці і компанії м. Запоріжжя – 238 мільйонів гривень. З доходів енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників сплачено 65 мільйонів, мелітопольських та веселівських – майже 40, бердянських та приморських – 30 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – майже 15 мільйонів, оріхівських та гуляйпільських – майже 14 мільйонів, василівських та михайлівських – близько 14 мільйонів, вільнянських та новомиколаївських – понад 13 мільйонів, тощо.

Станом на початок липня у Запорізькій області нараховується 41 208 платників військового збору.

Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягають оподаткуванню (зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші).

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі компанії-забруднювачі сплатили 273 мільйони гривень екологічного податку

 

Протягом січня-липня 2021 року підприємства, установи і підприємці регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 273 мільйони гривень екологічного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з відповідним періодом 2020 року надходження збільшились на 64 мільйони 600 тисяч гривень.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 165 мільйонів гривень екоподатку, що на 36 мільйонів більше показника семи місяців минулого року. До місцевих скарбниць спрямовано 108 мільйонів, це на 29 мільйонів більше, ніж торік.

Найбільші платежі забезпечили енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – майже 157 мільйонів гривень. Компанії і підприємці м. Запоріжжя перерахували до бюджетів 95 мільйонів гривень, Запорізького району – майже 12 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 2 мільйони 600 тисяч, бердянські та приморські – 2 мільйони 300 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – півтора мільйона.

Усього в Запорізькій області зареєстровано 3276 платників екологічного податку. Це ті підприємства, які здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають небезпечні відходи.

Разом з тим, у регіоні активізується співпраця між податковою службою, територіальними громадами та іншими контролюючими органами з питань залучення підприємств-забруднювачів до сплати екоподатку. Зокрема, це стосується суб’єктів господарювання, які зберігають пальне або здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами тощо. Таким чином, протягом року до бази оподаткування було додано 927 нових платників екологічного податку.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Як єдинникам 1-ї групи, які були звільнені від сплати єдиного внеску за січень-травень 2021 року, заповнити звітність?

Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01  січня по 31 травня 2021 року за себе (п.п. 9 прим. 10.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

Періодом, за який фізичні особи – підприємці – платники єдиного внеску подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (абз. п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який передбачає розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску».

Отже, підприємці – платники єдиного податку першої групи, які відповідно до п.п. 9 прим. 10.1 розд. VIII Закону № 2464 звільняються від сплати єдиного внеску, графи 2 – 4 розд. 9 Додатка 1 в розрізі рядків січень, лютий, березень, квітень, травень звітного 2021 року заповнюють наступним чином:

- у графі 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини»,

- у графі 3 «Розмір єдиного внеску»,

- 4 у графі «Сума нарахованого єдиного внеску»

на паперових носіях проставляються прочерки, в електронній формі – поле залишається незаповненим. 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: термін подання 

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (форма якого наведена у дод. 10 до Порядку № 1588), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Програмні РРО: виправлення помилково проведеної операції «службова видача»/ «службове внесення»

Скасування (виправлення) помилково проведеної операції «службова видача» або «службове внесення» через програмний РРО (ПРРО) виконується шляхом проведення зворотної операції на таку помилкову суму або сторнування проведеної операції із реєстрацією цих операцій на фіскальному сервері.

Так, у разі помилково проведеної через ПРРО операції:

«службова видача» – проводиться операція «службове внесення» на таку саму суму;

«службове внесення» проводиться шляхом наступної реєстрації операції «сторно».

За якими ставками оподатковуються доходи, що підлягають добровільному декларуванню?

 

21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі –  Закон № 1539-IX), відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

   Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок, зокрема: 

 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 

9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;

2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації. 

  Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 

Платникам єдиного внеску: виправлення помилки у Додатку 1 до Розрахунку

Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається  Розрахунок з типом «Уточнюючий» (п.п.7 п. 9 Порядку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773)).

У Розрахунку з типом «Уточнюючий» для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну. 

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Отже, якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий»:

- Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення),

- та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Податок на нерухомість: який розмір ставки?

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1  ст. 266 ПКУ). 

Якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Отримання податкового номера на дітей через електронний кабінет

Щоб зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного  підпису.

До заяви необхідно додати:

-  скановану копію свідоцтва про народження дитини,

- скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням:

- свідоцтва про народження дитини,

- документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

Підприємець – єдинник не подав звітність з єдиного внеску (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року. Як подати цю звітність? 

 

Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.

Декларація за оновленою формою подається, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності по єдиному внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна». 

 

Програмні РРО: одночасне використання електронної печатки та/або електронного підпису на декількох ПРРО

 

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних РРО.

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО.

Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Одноразове добровільне декларування. Хто не може бути декларантом з 1 вересня?

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Декларантами не можуть бути:

-  особи, які станом на дату початку періоду одноразового добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами;

- подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

- особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

Платникам єдиного внеску: коригування показників за періоди до 01.01.2021 

 

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

У разі коригування показників, відображених у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021, реквізити додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку з типом «Уточнюючий» заповнюється наступним чином:

  • у рядку 01 відмічається відповідна клітинка 013 «Уточнюючий»;

 

  • у рядку 02 відображаються:

- навпроти напису «Звітний (податковий) період» зазначається рік, квартал;
 
 - номер місяця у кварталі для додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 01.01.2021 завжди приймає значення – «3»;
 
 - номер Розрахунку, до якого додається додаток 4ДФ – проставляється «1»;
 
 - номер додатка до Розрахунку – проставляється «1».
 
 При цьому, заповнюються всі необхідні реквізити, зокрема, рядки 031;032.

Відображення в інтегрованій картці платника даних податкової звітності

Інтегрована картка платника (ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску.

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності).

При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Отже, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

  • датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання звітності:

- у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

- з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

  • датою подання Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП) – у разі подання звітності:

- після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

- уточнюючих,

- за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Зазначені норми визначені «Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 12.01.2021 № 5.

Чи може платник ПДВ виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?

     Платник податку не може виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
      При цьому, у випадку отримання другої квитанції з повідомленням про помилки, такий платник їх усуває та протягом 10 робочих днів з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повторно направляє до ДПС Скаргу з додатками.

     На період з 18.03.2020 до дня закінчення карантину (дата якого буде визначена відповідним законодавчим актом) не застосовуються граничні строки (10 робочих днів) для подання Скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що були прийняті (дата прийняття рішення) з 03.03.2020 та по яких відсутні вже подані до комісії центрального рівня скарги з прийнятими відповідними рішеннями

     Водночас, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яким не проводиться автоматизована перевірка, то до моменту прийняття рішення комісією центрального рівня він має право надіслати заяву про відкликання Скарги та повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.

 

Коли підприємці - єдинники, що мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до  Декларації платника єдиного податку?

Підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). 

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 № 752), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (Додаток 1).

Отже, підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими.

 

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом

     Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців, які набрали чинності 07.11.2020,  електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

     Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

     Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
      Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

     отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
      отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
      отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

     наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

     наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора