Підготовка складських приміщень до нового врожаю, що необхідно знати
Підготовка складських приміщень до нового врожаю, що необхідно знати
Наприкінці червня розпочнеться збирання сільськогосподарських культур. Важливо не тільки зібрати урожай, а і зберегти його в належному стані. Для цього ще до початку жнив слід потурбуватись про належну підготовку складських приміщень.
В першу чергу, необхідно ретельно очистити склад від залишків минулорічного врожаю, пилу, бруду, слідів життєдіяльності шкодочинних комах та гризунів, очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники (підлога, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля).
Деякі шкідники настільки пристосувалися до життя в зерносховищах, що практично втратили зв’язок із природою (хрущаки, комірна міль, комірний довгоносик), інші здатні існувати та розмножуватися як у природних умовах, так і в зерносховищах (зернова міль, рисовий довгоносик, кліщі). Тому необхідно ретельно очистити й прискладську територію від зернових просипів, сміття, бур’янів та інших решток.
У чистому стані мають зберігатися зерноочисні і транспортні машини, інвентар. Мішки і брезенти зазвичай зберігають в окремих приміщеннях попередньо їх необхідно добре висушити.
Зметені зразки при прибиранні треба перевірити на наявність шкідників, щоб правильно визначитися з проведенням дезінсекції. За даними НААНУ в Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів – 34%, комах – 60% (жуків – 51, метеликів – 9), мишоподібних – 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни. Тому серед заходів захисту хлібних запасів від шкідників можна виділити карантинні, запобіжні та винищувальні.
Карантинні заходи спрямовані на охорону території країни від проникнення із-за кордону карантинних шкідників, збудників хвороб рослин, насіння бур'янів.
Винищувальні заходи поділяють на дві групи – дезінсекція (знищення комах та кліщів різними методами) і дератизація (знищення гризунів).
Профілактичні або запобіжні заходи спрямовані на запобігання зараженню шкідниками запасу. Це насамперед:
заходи, які перешкоджають проникненню шкідників у сховища,
заходи з забезпечення режимів зберігання;
заходи з додержання правил приймання, розміщення, переробки та перевезення зерна.
Профілактичні заходи захисту хлібних запасів мають бути пріоритетними!!!
Виділимо основні профілактичні заходи.
Заходи щодо стану будівель включають перевірку покрівлі зерносховищ на цілісність; зменшення кількості дерев’яних предметів; проведення ремонтних робіт у разі виявлення на підлозі, опорних стовпах та стінах зерносховищ, тріщин та щілин, які є місцем схову і резервації комах та кліщів.
Зернові склади мають бути сухими. В сирих складах зерно легко пошкоджується пліснями, бактеріями, комірними шкідниками. Сирість на складах пов'язана переважно з близькістю ґрунтових вод або з потраплянням води в приміщення через вікна, двері, щілини у стінах, з покрівлі. Для запобігання проникненню у сховище дощової води навколо нього влаштовують водостічні канави. Розбите віконне скло в складах замінюють цілим і з сонячного боку білять вапном або роблять над вікнами невеликі навіси з дошок, щоб захистити зерно від нагрівання сонячним промінням. Оптимальна вологість повітря у складських приміщеннях повинна бути на рівні 60-75%.
За 2 - 3 тижні до засипання зерна чи насіння нового врожаю необхідно провести знезаражування (дезінсекцію) приміщень свіжогашеним вапном або агрохімікатами, розкласти отруєні принади для знищення гризунів. Використовувати агрохімікати тільки відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/ у рік проведення боротьби. Обробляють приміщення при температурі не нижче 12оС, коли шкідники знаходяться в активному стані. Вибір способу обробки залежить від видового складу шкідників, тому як наголошувалося вище, перевірка зметків обов’язкова. Якщо приміщення заселені комахами, нестійкими до дії інсектоакарицидів (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки), рекомендується обробити приміщення вологим способом. Якщо ж у приміщенні виявлено довгоносиків, слід провести аерозольну обробку чи фумігацію. Одночасно з дезінсекцією складів обробляють зовнішні стіни, а також прискладську територію на відстані не менше 5 м і в одні й ті самі терміни. Через три доби після проведення вологої дезінсекції об'єкти, що оброблялися, слід добре провітрити і просушити. Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами — це одночасно профілактичний і винищувальний захід.
Збирання врожаю необхідно проводити за оптимальної вологості, очищувати від насіння бур’янів та інших домішок, сортувати і просушувати зерно до вологості 13%, а за підготовки до тривалого зберігання на 1–1,5% нижче.
Розміщувати зерно необхідно роздільно за категоріями натурної маси, засміченості, вологості. Зерно нового врожаю треба зберігати окремо від зерна врожаїв минулих років, насіння — окремо від продовольчого й фуражного.
Заражені партії зерна розміщують окремо. Короткий період онтогенезу комірних шкідників та відсутність у більшості видів діапаузи сприяють надзвичайно швидкому їх розмноженню. Запаси зернової маси, що зберігаються в закритих приміщеннях без суттєвих коливань температури й вологості, є оптимальним середовищем, що забезпечує високу плодючість та виживання шкідників запасів. Але бажано не допускати поширення шкідників, як результат зберігання заражених партій. Ситуація, коли на зберігання привозять уже уражений врожай, маловірогідна, так як при вегетації культурам шкодять здебільшого інші види шкідників, ніж у складах, але можлива. Приклад, якщо зернозбиральна техніка та техніка для транспортування не були ретельно очищені перед сезоном і в них є залишки ураженого шкідниками зерна.
У процесі зберігання в готовій продукції можуть відбуватися фізіолого-біохімічні зміни, які пов’язані з післязбиральним дозріванням зерна, його станом і сортовими особливостями. За дотриманням технологій і режимів зберігання в повноцінному зерні не припиняється синтез органічних речовин і їх перегрупування, якість клейковини помітно поліпшується, а її вміст може дещо зменшуватись. Тому наголошуємо, що систематичний нагляд за станом зерна, контроль за температурою, вологістю зерна, зараженістю шкідниками, розвитком пліснявіння це наступний найважливіший етап для збереження якісних показників продукції.
За роз’ясненнями та консультаціями з усіх питань щодо зберігання зерна звертайтесь до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, тел. 228-00-62. Аналізи на виявлення шкідників запасу можна провести у Державній установі «Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія», 099-978-26-15, zpfitolab@ukr.net.
Головний спеціаліст Головко К.О.
