Вшанування пам'яті Данила ОЛЬШАНСЬКОГО з нагоди третіх роковин загибелі
Вшанування пам'яті Данила ОЛЬШАНСЬКОГО з нагоди третіх роковин загибелі
11 серпня минає третя річниця з дня загибелі нашого Захисника - Данила Сергійовича Ольшанського. Три роки болю, втрати і світлої пам’яті про того, хто віддав своє життя за Україну.
Данило Сергійович народився 13 вересня 1997 року в м. Запоріжжя. З дитинства вирізнявся наполегливістю, цілеспрямованістю та глибоким патріотизмом. Закінчив середню школу №71 з поглибленим вивченням іноземної мови. Паралельно з навчанням активно займався спортом, і саме тут розкрився ще один талант Данила - спортивний. У великому тенісі досяг неабияких висот - став майстром спорту міжнародного класу, брав участь у численних турнірах, гідно представляючи запорізький край на арені. Його ім’я неодноразово звучало серед призерів престижних змагань. Він мав блискучі перспективи у великому спорті.
По закінченню школи вступив на навчання до Варшавської аграрної академії на агрономічний факультет, щоб в майбутньому продовжувати родинний бізнес. Родина Ольшанських висадила на нашій запорізькій землі кизиловий сад, який увійшов у Книгу рекордів України, як найбільшим сад кизилу на теренах нашої країни.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Данило не зміг залишатися осторонь. Його перша особиста зустріч із ворогом відбулася у березні 2022 року, коли Данило супроводжував колону із дітьми, яких вивозили із вже окупованої ворогом території, і після цього, він став на захист рідної землі. Спортсмен, патріот, громадянин - він обрав шлях воїна, ставши прикладом мужності й любові до Батьківщини. Приєднався до ротно-тактичної групи «Степові вовки», яка воювала на запорізькому напрямку і підпорядковувалася «Азову».
11 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання із захисту Запорізького краю поблизу села Степове, життя Данила Сергійовича обірвалося… Підступний ворог відібрав у родини сина, брата, друга. Поховано Героя на кладовищі Святого Миколая.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Захисника. Низько схиляємо голови у скорботі.
Ми повинні пам’ятати кожного Героя!
Вічна пам’ять та слава Герою! 
