Вшанування пам'яті Павла МАЗУРА з нагоди одинадцятих роковин загибелі
Вшанування пам'яті Павла МАЗУРА з нагоди одинадцятих роковин загибелі21 серпня минає 11 років з того дня, як ворожий «Град» позбавив життя жителя Долинської громади Павла Васильовича Мазура.
Павло Васильович народився 31 березня 1988 року в селі Високогірне. Після закінчення школи став на службу до лав Збройних Сил України, де проходив службу у прикордонних військах. Повернувшись додому, працював у місті Запоріжжя. Згодом створив сім’ю та переїхав до міста Ружин. У щасливій родині народився синочок. Жила родина, як всі люди, не відчуваючи, що наближається горе. Колеги по роботі розповідають, що Павло завжди був душею компанії, любив пожартувати, але до роботи ставився серйозно та зважено.
Неоголошена війна на Сході принесла не одне горе в українські родини. Не оминула війна і молоду родину Мазурів. 11 серпня 2014 року Павла Васильовича призвали на військову службу до 50-го окремого ремонтно - відновлювального батальйону. А вже 18 серпня їхню бригаду відправили у відрядження до Донецької області для збору розбитої техніки. Двадцять першого серпня о четвертій годин, коли хлопці відпочивали, противник обстріляв їхній підрозділ з «Градів». Павлу Васильовичу не вдалося вижити… йому навіки 26 років.
Двадцять третього серпня з усіма почестями в рідному селі Високогірне Павла Васильовича Мазура провели в останню путь.
Указом Президента України Павло Васильович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), рішенням Запорізької районної ради присвоєно звання «Почесний громадянин Запорізького району» на будинку в с. Високогірне, де проживала родина, встановлено меморіальну дошку.
Світлий спомин про нашого земляка, мужнього Захисника української землі, відважного лицаря неба, назавжди залишиться у наших серцях!
Долинська громада схиляє голову у скорботі та вдячності перед світлою пам’яттю Павла Васильовича Мазура. Низький уклін рідним і близьким. Пам’ятаємо. Вшановуємо. Дякуємо.
