Вшанування пам'яті Захисника України Олександра ОРЛА до других роковин загибелі
Сьогодні, 18 березня, минає друга річниця з дня загибелі Захисника України, жителя Долинської громади - Олександра Вікторовича ОРЛА.
Народився Олександр Вікторович 08 лютого 1978 року в селі Новослобідка. Середню освіту здобув в СШ № 45. Олександр з дитинства мав хист до техніки, тому після закінчення школи, без вагань обрав роботу на автопідприємстві. Праця з машинами стала справою його життя - справою, до якої він ставився відповідально і з любов’ю.
У 1998 році одружився. В родині з'явився довгоочікуваний синочок. Як і кожна людина, він будував плани, мріяв про майбутнє, працював заради добробуту родини та спокійного життя.
Та 24 лютого 2022 року назавжди змінила долю мільйонів українців і родину Олександра також. Із притаманною йому відповідальністю та небайдужістю він одразу долучився до допомоги людям - вивозив цивільне населення із зон, де вже точилися бойові дії. Протягом трьох тижнів під обстрілами він евакуйовував на захід України жінок, дітей та літніх людей, рятуючи життя тим, хто опинився в небезпеці.
В кінці березня 2022 року був призваний до лав Збройних сил України. Олександра Вікторовича зарахували номером обслуги протитанкового розрахунку, протитанкового механізованого батальйону. Боронив Запорізький та Донецький напрямок. Побратими згадують його як мужнього, відважного і відданого воїна. На нього завжди можна було покластися, адже знали: Олександр Вікторович ніколи не залишить у біді та завжди прикриє спину побратима - навіть ціною власного життя.
18 березня 2024 року під час ведення бою біля населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області Олександр Вікторович отримав тяжке поранення несумісне з життям.
Поховали Героя на кладовищі в селі Новослобідка - там, де починалася його дорога.
Світла пам’ять про Олександра Вікторовича житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Дякуємо.
