Планування заходів запобігання масового розповсюдження на території м. Запоріжжя та Запорізької області особливо небезпечних шкідників родини Саранових
Планування заходів запобігання масового розповсюдження на території м. Запоріжжя та Запорізької області особливо небезпечних шкідників родини Саранових
Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області звертає увагу органів місцевого самоврядування, сільсьгосптоваровиробників та громадян на своєчасність виявлення місця концентрації небезпечних комах (саранових) та необхідності термінового проведення заходів щодо обробки посівів, угідь та земель несільськогосподарського призначення із дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин.
1. Минулорічна ситуація – нашестя сарани влітку 2025р. Нажаль була зафіксована, коли азіатська перелітна сарана (locusta migratoria) покидала місце свого відродження та починала окрилилюватись.
За спостереженнями фітосанітарних спеціалістів зроблено висновок, що місце відродження сарани сформувалося на території бувшого Каховського водосховища, нині вкритого очеретами в районі Малокатеринівки - Річного.
Після окрилення і спарювання зграї саранових, за нашим припущенням, для відкладання яєць (у саранових вони називаються «ворочки») відлетіла на річку Конку або ж знову повернулася у заплаву Дніпра.
Важливо вміти відрізняти сарану від інших комах. Лише незначна частина видів сарани є стадними і становить серйозну загрозу. Якщо ви при обстеженні підконтрольних вам земель виявите якесь підозріле скупчення личинок, то маєте повідомляти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби, а видову приналежність комах визначить ДУ «Запорізька фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».
2. В природньому навколишньому середовищі комахи родини саранових є завжди. Знищити їх повністю неможливо, та й не варто. Вони відіграють важливу роль в екосистемі. Одні з них відносяться до підряду коротковусі прямокрилі, інші до підряду довговусі прямокрилі. Коротковусі прямокрилі не є злісними шкідниками культурних рослин. Тоді як довговусі - це справжні саранові, які можуть бути серйозною загрозою як посівам так і декоративним рослинам. Так от якщо ви побачили або піймали сарану – перш ніж зчиняти паніку уважно придивіться до довжини їх вусиків – їх дуже гарно видно. Якщо вусики у довжину більше ніж половина довжини тіла – то це однозначно шкідливі саранові і про це варто повідомити. Як що вусики короткі – нехай собі живе.
В нашому регіоні можливий розвиток трьох видів шкідливих саранових, а саме:
- Італійський прус – харчується хлібними злаками, бобовими, олійними, овочевими, технічними, баштанними культурами, виноградом та іншим. Найбільш небезпечний в зоні зрошуваного землеробства.
- Мароканська сарана розвивається на неорних землях, також вона здатна знищувати зернові (пшениця, ячмінь, кукурудза), овочеві та технічні культури.
- Азіатська перелітна сарана віддає перевагу очеретам і кукурудзі.
В минулому році був значний спалах саме азіатської перелітної сарани – locusta migratoria.
3. Відродження личинок Саранових починається у кінці квітня – травні, розвиток триває травень – липень. Прохолодна й волога погода стримує розвиток сарани, тоді як спека і посуха сприяють її розмноженню. Останні кліматичні зміни, що відбуваються в нашому регіоні підсилюють ризик масових спалахів. Для того щоб саранові почали наносити значні збитки сільському господарству повинні скластися декілька факторів – спека, наявність їжі, висока щільність відроджених личинок стимулює перехід від одиночної до стадної форми. Вони не народжуються відразу стадними. Для переходу від нестадної форми (поодиноких особин, які не несуть загрози) до стадної (коли вони збираються у великі зграї) проходить 2 - 3 покоління, а враховуючи, що на рік відроджується 1 покоління, відповідно за 2-3 роки шкідники набувають стадної форми.
Стадна і нестадна форма Саранових зовні відрізняються між собою. Нестадні (поодинокі особини) зазвичай зеленого або камуфляжного кольору, маскуються під оточуюче середовище, при переході у стадну форму їх колір змінюється на яскраво – жовтий, коричневий, з червоними штрихами. Їх відразу помітно у середовищі й вони вже не ховаються.
Відроджена з яйця личинка проходить 5 личинкових віків. Харчуватися починає відразу, з 1-го віку. І якщо всі умови склалися (посуха, висока середньодобова температура, відродилася критична маса личинок) то відбувається перехід до стадної форми і формування куліг (вони скупчуються). Одна личинка за день може з’їсти стільки зеленої маси скільки вона сама важить. Тобто, якщо 1 личинка важить приблизно 2-3 грама, а в зграї налічується до 1 млн. особин, то зграя за добу може знищити 2-3 тони рослинності.
В процесі свого розвитку куліги мігрують по землі, можуть подолати відстань від 5 до 30 км, з’їдаючи на своєму шляху все. Коли вони досягають 5-го віку і окрилюються, то можуть перелітати на відстань до 100 км за добу.
Після окрилення Саранові починають спарюватись і відкладати яйця у так звані «ворочки». В залежності від виду вони вибирають для відкладання цих ворочок субстрат, який їм підходить. Італійській прус переважно відкладає яйця у легкий піщаний або суглинковий ґрунт. Мароканська сарана відкладає яйця у щільний неораний ґрунт, можливо навіть на неорних землях. Азіатська перелітна сарана відкладає яйця у піщаний ґрунт поблизу водойм, а також там де є очерет. Кількість яєць в одному ворочку від 40 до 120 шт.
4. Загалом саранові це дуже складний соціальний організм. Для того щоб не допустити масового розвитку та переходу у стадну форму потрібно вчасно і правильно проводити превентивні заходи.
Починаються ці превентивні заходи із регулярного обстеження земель. Обстеження потрібно проводити у 4 етапи:
- 1 етап - весняні ґрунтові обстеження (розкопки) проводять у місцях можливого відкладення ворочок. Тобто треба реально копати землю і уважно роздивлятися що ви там викопали, шукати перезимувавші ворочки з яйцями сарани.
- 2 етап - відстеження личинок після відродження (визначення місць відродження, визначення віку, форми стадна- нестадна).
- 3 етап - літнє спостереження за імаго в період яйцекладки (в минулому році дорослі окрилені особини нажаль мігрували на території, де безпекова ситуація не дала змоги їх відстежити).
- 4 етап - за можливості осінні ґрунтові розкопки, для визначення ймовірних місць відкладення яєць. Знову копаємо ґрунт і роздивляємося, чи є вже відкладені ворочки.
Восени минулого року при проведенні осінніх ґрунтових розкопок спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби не було знайдено місць відкладення яєць саранових. Припускаємо, що цей процес відбувся десь в очеретяних заплавах Конки та на території Каховського водосховища. Але ж відродившись там вони можуть приповзти або вже прилетіти на інші території, як в минулому році.
5. Основним превентивним заходом є спостереження. Проводити моніторинг у ризикованих місцях — узбіччях доріг, прилеглих зелених зонах, очеретяних зонах водоймищ, обстеження здійснювати вранці або ввечері, коли комахи малорухливі. При виявленні понад 2-5 особин стадних форм сарани на 1м² необхідно застосовувати хімічний захист дозволеними інсектицидами відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. Дотримуватися агротехнічних заходів восени (глибока оранка, дискування, сівозміна), щоб порушити цикл розвитку шкідника.
Боротьба з сарановими за допомогою пестицидів ефективна лише на стадії личинки 1 - 4 віків, тобто коли вони ще не літають. Боротися з окриленими особинами майже неможливо.
Для боротьби із сарановими дозволено використовувати лише пестициди зареєстровані у Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні із чітким дотриманням регламентів їх використання.
