A A A K K K
для людей із порушенням зору
Долинська громада
Запорізька область, Запорізький район

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє!

Дата: 20.07.2021 14:31
Кількість переглядів: 520

Е-сервіси податкової стали доступними ще для десяти тисяч запоріжців

 

У першому півріччі за електронними ключами до податкової служби регіону звернулись 10474 платники. Фахівці підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали 24706 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Електронні ключі від податкової надають доступ до Електронного кабінету платника та до Е-сервісів інших установ і організацій. Це, зокрема, системи ProZorro, Електронні послуги Мін'юсту, Пенсійного фонду, Державної казначейської служби, Державної служби статистики, МВС України, НАЗК, а також Загальнодержавний портал державних закупівель, Єдиний портал адміністративних послуг тощо.

Для отримання ЕДП користувачу необхідно ознайомитись з Регламентом та умовами Договору, а також попередньо записатися до відповідного пункту обслуговування. А зареєстровані користувачі можуть самостійно в онлайн режимі повторно формувати сертифікати: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Докладна інформація про електронні довірчі послуги, у тому числі для програмних реєстраторів розрахункових операцій, розміщена за посиланням: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

На соціальні гарантії запоріжці перерахували понад п'ять мільярдів гривень

 

За перше півріччя роботодавці регіону сплатили до пенсійного і соціальних фондів 5 мільярдів 232 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Рівень надходжень аналогічного періоду минулого року перевищено на 871 мільйон гривень або на 20 відсотків.

У червні запорізькі суб'єкти господарювання перерахували більше мільярда гривень єдиного внеску, що на 26 відсотків більше, ніж у червні 2020 року.

Всього станом на початок червня в Запорізькій області нараховувалося майже 171 тисяча платників єдиного внеску, у тому числі, 53712 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 117218 фізичних осіб.

Нагадаємо, 19 липня – останній день сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, а також особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерських господарств за ІІ квартал. 20 липня – граничний термін сплати єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників, за червень, а для гірничих підприємств – 28 липня.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

За перше півріччя запоріжці сплатили до держбюджету 5,5 мільярда гривень

 

Упродовж січня-червня запорізькі платники податків направили до державного бюджету 5 мільярдів 512 мільйонів гривень. Рівень надходжень до аналогічного періоду минулого року зріс на 30 відсотків, додатково скарбниця отримала 1 мільярд 275 мільйонів гривень.

Так, підприємства і підприємці регіону спрямували до держбюджету 2 мільярди 253 мільйони гривень податку на додану вартість, що на 427,7 мільйона гривень або на 23 відсотки більше, ніж торік.

Також з початку року надійшло 1 мільярд 533 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2020 роком сплачена сума збільшилась на 237,7 мільйона гривень або на 18 відсотків.

Запорізькі компанії і організації перерахували до бюджету майже 543 мільйони гривень податку на прибуток, це на 130 мільйонів або на 32 відсотки більше минулорічних показників.

Крім того, доходи скарбниці сформували рентна плата за користування надрами – 507 мільйонів гривень, військовий збір – 385 мільйонів гривень, екологічний податок – 134 мільйони гривень, рентна плата за спеціальне використання води – 56,5 мільйона гривень тощо.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запоріжці спрямували до державного бюджету 385 мільйонів гривень військового збору

 

У першому півріччі платники податків Запорізької області направили до державного бюджету 385 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились майже на 68 мільйонів гривень або на 21 відсоток.

Цього року середньомісячна сплата зросла на 11 мільйонів і склала понад 64 мільйони.

Лише у червні до бюджету перераховано 72,7 мільйона гривень військового збору, це 13 мільйонів гривень більше, ніж торік.

З початку року суб'єкти господарювання і мешканці м. Запоріжжя спрямували  до скарбниці 202,3 мільйона гривень, від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників надійшло 56 мільйонів, мелітопольських та веселівських – 33,2 мільйона, бердянських і приморських – 25 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – 12,2 мільйона, оріхівських та гуляйпільських – 11,4 мільйона, василівських та михайлівських – 11 мільйонів, вільнянських та новомиколаївських – 11 мільйонів тощо.

Усього в регіоні нараховується 41 208 платників військового збору.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, утримується з доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

За перший місяць літа туристи поповнили запорізькі бюджети майже на півмільйона гривень

 

У червні до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 480 тисяч гривень туристичного збору, що вдвічі більше, ніж торік.

Всього за перше півріччя від приймання туристів скарбниці регіону отримали 1 мільйон 657 тисяч гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплачена сума зросла на 355 тисяч гривень або на 27 відсотків. Зокрема, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували до бюджетів 706 тисяч гривень, фізичні особи – 951 тисячу гривень.

Так, до міської скарбниці Запоріжжя перераховано 1 мільйон 66 тисяч гривень, якимівські та приазовські власники готелів, пансіонатів, баз відпочинку та інших об'єктів поповнили бюджети на 378 тисяч гривень, бердянські та приморські – на 174 тисячі гривень тощо.

Всього станом на 1 червня в регіоні нараховувалося 579 платників туристичного збору.

Нагадаємо, ставки цього платежу встановлюють органи місцевого самоврядування, у тому числі, сільські, селищні, міські ради або ради територіальних громад. Розмір збору за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запорізькі фінансові установи сплатили з депозитних процентів понад 22 мільйони гривень

 

За шість місяців банківські та інші фінансові установи Запорізької області спрямували до державного бюджету 22 мільйони 588 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб з процентів за депозитами своїх вкладників.

Лише у червні державна скарбниця отримала 3,5 мільйона гривень ПДФО.

Найбільші суми з початку року перерахували суб'єкти господарювання обласного центру – 22,4 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські – 199 тисяч гривень тощо.

Нагадаємо, до пасивних доходів, які оподатковуються, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках та інші.

Ставка податку складає 18 відсотків до бази оподаткування. Податковим агентом під час нарахування процентів є банківська або інша фінансова установа. Податок на доходи фізичних осіб сплачується до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому було нараховано дохід.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

 

Запорізький бізнес сплатив понад два мільярди гривень ПДВ

 

За перше півріччя запорізькі компанії і підприємці спрямували до державного бюджету 2 мільярди 253 мільйони гривень податку на додану вартість. У порівнянні із січнем-червнем 2020 року надходження перевищено майже на 428 мільйонів гривень або на 23 відсотки.

Так, від суб'єктів господарювання м. Запоріжжя надійшло 1 мільярд 232 мільйони гривень ПДВ, від мелітопольських та веселівських – 166,5 мільйона, бердянських і приморських – 142,6 мільйона, оріхівських і гуляйпільських – 107 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – 101,3 мільйона, вільнянських та новомиколаївських – 97,3 мільйона, токмацьких і чернігівських – 96,6 мільйона, Запорізького району – 86,5 мільйона гривень тощо.

З початку року представники бізнесу збільшили до показника минулого року обсяги операцій, що оподатковуються ПДВ, на 21 мільярд гривень або на 41 відсоток. Відповідно, нарахування зросли на 530 мільйонів гривень або на 30 відсотків.

Всього станом на початок червня в регіоні зареєстровано 9967 платників ПДВ.

Нагадаємо, 20 липня спливає граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за червень, а 30 липня – останній день сплати податку за червень.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

ТЕМА: Наповнення бюджету

Спікер: Фахівець ГУ ДПС

 

Курортний сезон триває: підприємці мають працювати легально, а місцеві бюджети отримувати доходи

 

У Бердянську під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха відбулося виїзне засідання колегії. У її роботі взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового аудиту Дмитро Шепель, начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, очільники територіальних громад, органів виконавчої влади, обласних установ та організацій.

Одним із основних у порядку денному розглядалося питання проведення курортно-туристичного сезону та оздоровчої кампанії.

Як повідомила Олена Щедровська, фахівці податкової служби Запорізької області проводять роз'яснювальні та перевірочні заходи серед представників бізнесу у місцях масового відпочинку на узбережжі Азовського моря.

У результаті суб'єкти господарювання почали більш відповідально ставитися до дотримання норм діючого законодавства. Зокрема, кількість отриманих ліцензій на продаж алкогольної і тютюнової продукції зросла з попереднім роком майже на 200 і на даний час складає 2209. Місцеві бюджети територіальних громад додатково отримали більше мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу та 158,6 тисячі гривень плати за ліцензії. Виторги підприємців, проведені через РРО, збільшились на 35,5 мільйона гривень або на 36,3 відсотка.

З початку літа працівники податкової служби провели 94 фактичні перевірки серед продавців підакцизних товарів, які мають ризики у своїй діяльності. За підсумками контрольно-перевірочних заходів виявлено 227 порушень законодавства та донараховано 3,5 мільйона гривень штрафних санкцій.

Олена Щедровська підкреслила, що для якісного податкового контролю необхідно активізувати інформаційний обмін з територіальними громадами, зокрема, щодо інвентаризації торгових об'єктів, фактів нелегальної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, здійснення діяльності без реєстраційних документів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо.

Крім того, податкова служба проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків нелегальних трудових відносин. Його результати будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.

Крім того, члени колегії розглянули екологічну ситуацію в Запорізькій області та стан виконання завдання з реалізації Національного плану дій охорони навколишнього природного середовища, а також питання підготовки об'єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

У першому півріччі запорізькі місцеві бюджети отримали 828 мільйонів гривень плати за землю

 

У січні-червні до місцевих скарбниць регіону надійшло 828 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року запорізькі землекористувачі збільшили надходження на 166 мільйонів гривень або на 25 відсотків.

Так, підприємства та організації спрямували до бюджетів 757 мільйонів гривень плати за землю, фізичні особи – 71 мільйон гривень.

До міської скарбниці Запоріжжя перераховано майже півмільярда гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники направили 69 мільйонів, бердянські та приморські – 55,8 мільйона, мелітопольські та веселівські – 44 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 33,7 мільйона, василівські та михайлівські – 28,2 мільйона, якимівські та приазовські – 27,3 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 22 мільйони тощо.

Для розширення кола платників фахівці податкової служби проводять інвентаризацію земельних ділянок та здійснюють обмін інформацією з територіальними громадами та органами виконавчої влади. У результаті залучено до оподаткування 96 суб'єктів господарювання (річна сума нарахувань складає 8,8 мільйона гривень).

Також виявлено 22 підприємства, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 487,6 тисячі гривень).

Всього станом на початок червня в області нараховується 8978 юридичних осіб та 280 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

 

Запорізькі підприємці сплатили до місцевих бюджетів 817 мільйонів гривень

 

У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 817 мільйонів гривень єдиного податку.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати перевищив минулорічний на 155 мільйонів 379 тисяч гривень або на 23,5 відсотка.

Так, фізичні особи-підприємці спрямували до скарбниць 621 мільйон гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 103 мільйони, сільськогосподарські товаровиробники – 93 мільйони гривень.

Представники бізнесу, які працюють за спрощеною системою оподаткування у м. Запоріжжя, направили до бюджету понад 487 мільйонів гривень, мелітопольські та веселівські платники – 79 мільйонів, бердянські та приморські – 57,4 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 27,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 26,4 мільйона, василівські та михайлівські – 25,8 мільйона, Запорізького району – 25,3 мільйона гривень тощо.

На даний час в регіоні зареєстровано майже 674 тисячі платників єдиного податку, серед яких – 52799 фізичних осіб-підприємців, 8869 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 2044 агровиробників.

Нагадаємо, 20 липня – останній день сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп за липень, а 30 липня – гранична дата сплати юридичними особами за ІІ квартал єдиного податку для платників четвертої групи.

 

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запорізькі власники Land Rover, Mercedes-Benz та Porsche сплатили майже три мільйони транспортного податку

 

За перше півріччя до місцевих бюджетів регіону надійшло 2 мільйони 715 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували 1 мільйон 956 тисяч гривень, фізичні особи – 759 тисяч гривень.

Так, власники елітних автомобілів м. Запоріжжя сплатили 1 мільйон 415 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські – 355 тисяч, бердянські та приморські – 170 тисяч, мелітопольські та веселівські – 160 тисяч, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 134 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 114 тисяч гривень тощо.

Усього в області нараховується близько 160 об'єктів оподаткування "автоподатком". Серед найбільшої кількості платників  – поціновувачі таких легковиків, як Land Rover (модель Range Rover), Mercedes-Benz (моделі G63 AMG, AMG GT S), Porsche (модель Panamera), а також Tesla (Model X).

Нагадаємо, ставка платежу складає 25 тисяч гривень на рік. Відповідно до статті 267 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік цих транспортних засобів розміщено на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

З прибутків запорізьких компаній державний бюджет отримав 543 мільйони гривень

 

У першому півріччі запорізькі суб'єкти господарювання перерахували до державного бюджету 543 мільйони гривень податку на прибуток. Порівняно з минулорічним показником надходження збільшились на 130 мільйонів або на 32 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Найбільші суми податку на прибуток спрямували до державної скарбниці компанії і організації обласного центру – 381 мільйон 675 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські платники забезпечили 63 мільйони, бердянські і приморські – 36,8 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 14 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 11,6 мільйона, токмацькі і чернігівські – 8,7 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 8,3 мільйона тощо.

На даний час в регіоні податок на прибуток сплачують 582 підприємства і підприємця.

Нагадаємо, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

З роз'ясненнями та відповідями на актуальні запитання щодо сплати податку на прибуток ви можете ознайомитися на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі податкової служби за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

ТЕМА: Наповнення бюджету

Спікер: Начальник ГУ ДПС

 

Запорізьким працівникам своєчасно не виплатили понад 100 мільйонів гривень

 

У Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха пройшло засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітних плат та інших соціальних виплат. Участь у заході взяли заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Світлана Баневич, представники органів виконавчої влади, установ, організацій та підприємств.

Станом на 1 липня суб'єкти господарювання регіону мають 104 мільйони 400 тисяч гривень боргів перед своїми працівниками. Зокрема, у червні заборгованість заросла на 12 відсотків.

Більша половина суми невиплаченої заробітної плати припадає на державні підприємства, майже 35 відсотків – це борги приватних компаній, комунальних установ і організацій – близько 13 відсотків.

На засіданні члени комісії проаналізували причини накопичення заборгованості, у тому числі новоутворених боргів на підприємствах комунальної форми власності, а також перспективи їх погашення та оперативного вирішення проблемних питань.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

ТЕМА: Трудові відносини

Спікер: Заступник начальника ГУ ДПС

 

Запорізька міська координаційна рада оновлює склад та розробляє програму розвитку підприємництва

 

У Запоріжжі відбулося засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва. У її роботі взяли участь заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олександр Константинов, директор департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради Наталя Мила, представники інших органів влади, громадських організацій та бізнесу. Позицію податкової служби під час обговорення представляв заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський та фахівці профільних підрозділів.

Учасники засідання розглянули зміни до Положення про міську координаційну раду та обговорили процес переформатування її складу, що дасть можливість долучити нових фахівців і експертів з різних галузей.

Крім того, члени координаційної ради обговорили розробку Програми розвитку малого та середнього підприємництва у м. Запоріжжі на 2022-2025 роки та заходи, які будуть до неї включені.

Також заступник голови Громадської ради при податковій службі Запорізької області Лариса Церетелі представила пропозиції щодо змін в законодавстві, які були напрацьовані Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України. Вони стосуються найбільш дискусійних питань бізнес-середовища, зокрема, щодо податкових новацій, застосування реєстраторів розрахункових операцій, трудових відносин тощо.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Зверніть увагу: єдинники І групи звільнені від сплати єдиного податку та єдиного внеску до травня 2021 року включно 

 

Фізичні особи підприємці - платники єдиного податку І групи звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за грудень 2020 року, січень-травень 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за ці періоди у розмірах та порядку, визначених Законом.

При цьому такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законом для кожного з таких періодів.

Отже у 2021 році платників єдиного податку І групи звільнено від сплати єдиного внеску тільки за січень-травень 2021 року. 

З червня 2021 року єдиний внесок сплачується на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п. 9 прим.10 розділ УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Крім того, підприємці - платники єдиного податку І групи звільняються від сплати єдиного податку за січень-травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

 

Терміни сплати підприємцями єдиного внеску у 2021 році

У 2021 році єдиний внесок самозайняті особи сплачують:

- фізичні - особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

- фізичні - особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік - до 10 лютого наступного року.

Мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:

за І квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);

за ІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);

за ІІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);

за IV квартал 2021 року - 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).     

 

Платникам єдиного внеску: якщо змінили адміністративний район, куди сплачувати та подавати розрахунок?

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773), Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Отже, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Розрахунку здійснюється за новим місцем обліку.

Підприємство вдруге протягом року несвоєчасно подало податкову звітність. Яка відповідальність?

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 ст. 78 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.8 ст. 86 ПКУ).

«Повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.

З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

 

Платникам єдиного внеску: коригування сум у зв’язку з виправленням помилок

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

Після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Заповнення Розрахунку з типом «Уточнюючий» при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку (п. 6 розд. V Порядку).

У разі проведення коригувань сум єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок у розд. І Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок з типом «Уточнюючий»), заповнюються такі рядки:

- рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах, та/або у зв’язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)»,

- рядок 6 «Сума, на яку зменшено суму нарахувань та або утримань з єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, та/або у зв’язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього (р. 6.1 + р. 6.2 + р. 6.3)».

Заповнення Розрахунку з типом «Уточнюючий» при коригуванні сум єдиного внеску проводиться на підставі даних додатка 1 до Розрахунку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

При цьому заголовна частина такого Розрахунку має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06.

Водночас, додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

 

Якщо застосовані фінансові санкції за порушення використання РРО, чи передбачена ще і адміністративна відповідальність?

У разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено відповідальність:

- накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- і на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП). 

Коли підприємці – єдинники застосовують РРО

Не застосовують РРО та/або програмні РРО підприємці – платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ).

Звертаємо увагу, що при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року, незалежно від обраного виду діяльності (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн) застосування касової техніки є обов’язковим.

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).

 

Якщо податковий орган проводить камеральну перевірку, чи можливо подати уточнюючу декларацію?

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п.п. 76.1 ст. 76 ПКУ).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки (незалежно від дати отримання платником податкового повідомлення-рішення), то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

Це пов’язано з тим, що контролюючим органом вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в інтегрованій картці платника після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

 

Реєстрація програмного РРО: що необхідно знати

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО:

- повинен перебувати на обліку в контролюючому органі, 

-також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
  Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

 

Сплата єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Періодом, за який особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).

Остаточне обчислення сум єдиного внеску здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій про майновий стан і доходи (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року, враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.

 

Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113.1 ст. 113 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 392 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 392 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Підприємство знято з обліку в податковому органі: чи можливо повернути надміру сплачені кошти?

Підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку № 60 від 11.02.2019).

Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу.

Отже, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.

Не уповноважений підрозділ підприємства змінив адміністративний район, куди сплачувати ПДФО?

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу).

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII «Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011).

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розд. VІІ Порядку № 1588, зокрема є: - відокремлені підрозділи юридичної особи.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п. 168.4.4 ст. 168 ПКУ).

Отже, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, до бюджету за новим місцезнаходженням.

Скільки можливо повторно відправляти в електронному вигляді ту ж саму звітність, у разі виправлення показників?

Якщо платником податків надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Тобто, обмежень щодо надсилання платником протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками, звітами немає.

Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки, звіти у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

 

Зупинено податкову накладну: порядок дій

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ може подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у них для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК (п. 4 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ № 520).

Перелік документів, необхідних для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:

  • договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

  • розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Такі письмові пояснення та копії документів можливо подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ може подати ці документи в електронній формі до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП) (п. 6 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ відповідно ст. 42 ПКУ.

Робота працівника за основним місцем роботи і за сумісництвом: особливості сплати єдиного внеску

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). 

Основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже:

  • якщо працівник протягом календарного місяця працював на одному підприємстві як за основним місцем роботи так і за сумісництвом та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

  • якщо працівник працював на різних підприємствах при цьому за основним місцем роботи отримав суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

  • нарахування ЄВ на дохід, отриманий не за основним місцем роботи, здійснюється згідно вимог абзацу третього частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 незалежно від його розміру.

 

Суб’єкт господарювання видобуває підземні води в обсязі до 300 куб. м. на добу. Чи є він платником рентної плати?

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 ст. 252 ПКУ).

Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У Дозволі встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює Дозволи (п.п. 3 п. 4 «Положення про Державне агентство водних ресурсів України» від 20.08.2014 № 393).

Отже:

  • платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкт господарювання, що на підставі дозволу на спеціальне водокористування здійснює видобування підземних вод в обсязі до 300 куб. м. на добу із власної свердловини або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці.

  • суб’єкту господарювання, який провадить господарську діяльність з видобування підземних вод без Дозволу, необхідно звернутися до Державного агентства водних ресурсів України для визначення приналежності провадження ним господарської діяльності із видобування підземної води до спеціального водокористування.

  • якщо господарська діяльність із видобування підземної води не відноситься до спеціального водокористування і Дозвіл отримувати не потрібно, то суб’єкт господарювання не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Платнику податку на прибуток: основний засіб отримано безкоштовно, чи амортизується він у податковому обліку?

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ст. 14 та п.п. 138.3.2 – 138.3.4 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п 138.3.2 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Нормами НП(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 № 561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Підприємець-єдинник надає в оренду майно: які застереження?

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп підприємці, які надають в оренду:

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів,

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує зазначеної норми, то такий  підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, підприємець у разі надання в оренду частину нерухомого майна як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець, не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа – підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.

Зазначена норма передбачена  п.п. 291.5.3 ст. 291 ПКУ.

Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) фізичній особі

 Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) (п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ):

- особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),

- платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому зазначене коригування не здійснюється щодо безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування (передачі), для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Отже, при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг):

- фізичним особам, які є платниками податку на доходи фізичних осіб, не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку;

- фізичним особам – підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшується фінансовий результат до оподаткування на всю суму таких коштів, вартості товарів (послуг).

 

Накопичені збитки не переносяться при переході зі спрощеної на загальну систему оподаткування

Фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Якщо виникає від'ємне значення об'єкта оподаткування, визначене у податковому обліку, платник податку на прибуток може формувати різницю, на яку зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток у наступних звітних періодах (п.п 140.4.4 ст. 140 ПКУ).

Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Податкової декларації з податку на прибуток за річний податковий (звітний) період (як новостворений). 

Такий річний податковий період для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ). 

Зазначений платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.

Отже, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Тобто норми п.п 140.4.4 ст. 140 ПКУ не стосуються перенесення збитків при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.

 

Як фізичній особі скористатись пільгою зі сплати земельного податку?

Облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Якщо фізична особа, яка звільняється від сплати земельного податку, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (п. 281.4 ст. 281).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або вона набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

У разі недотримання фізичною особою вимог п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу.

При цьому нормами ПКУ не визначено обов’язку щорічного подання заяви про застосування пільги, тобто документи про застосування пільги подаються тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

 

Платник податку на прибуток реалізує товари нерезидентам: що важливо знати? 

Платники податку на прибуток фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими згідно ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь):

- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ  (Постанова КМУ від 27.12.2017 №1045);

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «ґ» ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (Постанова КМУ від 04.07.2017 №480) (п.п. 140.5.51 ст. 145 ПКУ).

Зазначені вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Норми п.п. 140.5.51 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

 

При звільненні працівника чи нараховується єдиний внесок на суму вихідної допомоги?

Базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п. 3.8 розд. 3 Інструкції № 5).

Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) юридичним особам

Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам:

- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

- особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),

- платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

- суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним п.п. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесеним до Реєстру, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Це положення не застосовується щодо безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, якщо:

     1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУ,

     2) та такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Також коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) на користь юридичних осіб:

- що є платниками податку на прибуток;

- громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 511 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»);

- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, якщо така допомога підпадає під дію положень п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

- на період проведення антитерористичної операції, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Як підприємці сплачують єдиний податок на період щорічної відпустки та лікарняного?

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:

- протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,

- а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до податкового органу за заявою у довільній формі (п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу).

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки та її  форми не встановлено.

Але для уникнення порушення терміну сплати авансових платежів доцільно подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця не передбачено.

Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Звертаємо увагу, що платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.

Отже, підприємці-платники єдиного податку 1 і 2 груп, можуть скористатись нормою щодо звільнення від сплати єдиного податку упродовж одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови, якщо вони працюють самостійно та не використовують працю найманих осіб.

Чи повинні самозайняті особи повідомляти податкові органи, про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем?

  Контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески (ст. 20 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти контролюючі органи, що мають основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.

Відчуження майна, що перебуває у податковій заставі: коли   узгоджувати з податковою

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою контролюючого органу,

- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

  • Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:

  • за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,

  • та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску та/або на погашення податкового боргу.

 

  • У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

 

Звільнення від сплати єдиного внеску: які категорії

  • Звільняються від сплати єдиного внеску за себе:

 

- фізичні особи – підприємці,

 

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, 

 

якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.

 

  • Звільняються від сплати єдиного внеску за себе (част. п'ята та шоста ст. 4 Закону №2464):

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

  • Скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного внеску  за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) для:

 

- фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування),

 

-  осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,

 

-     членів фермерського господарства.

Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов'язком.

Розмір єдиного внеску у 2021 році

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року - 6500 гривень.

Отже, у 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі: з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн).

Як наслідок, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з єдиного внеску:

  • з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%);

  • за грудень - 1430 грн. (6500 х 22%).

Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить - 19800 грн: (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - 15 розмірів мінімальної заробітної плати - (6000 грн х 15 х 22%). З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн х 15 х 22%).

 

Практичні поради щодо подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).

Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.

Для надіслання підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування підприємцем:

  • в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації,

 

  • у запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично,

 

  • у разі переходу на єдиний податок (перша-третя група) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнюються обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Подання Розрахунку для отримання лікарняних в середині кварталу

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Для своєчасного отримання пенсійних та соціальних виплат передбачено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий», у якому зазначається інформація щодо матеріального забезпечення, страхових виплат (абз. сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

Чи можливо уступити грошове зобов’язання третім особам?

Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ).

Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Якщо необхідна інформація про податкову сумлінність бізнес - партнера

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, необхідно ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Платникам єдиного внеску: чи застосовуються штрафи при коригуванні у додатках 1, 2, 3, 5, 6 до Розрахунку недостовірних даних, що не стосуються сум зарплати та ЄВ

Фінансова і адміністративна відповідальність передбачена за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску (ст. 25 і 26 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Отже, якщо самостійно здійснюється коригування у додатках 1, 2, 3, 5 або 6 до Розрахунку недостовірних відомостей по застрахованій особі, що не стосуються сум нарахованої заробітної плати/доходу та сум єдиного внеску, які використовуються в Державному реєстрі, то фінансові санкції та адміністративна відповідальність за подання недостовірних відомостей, податковими органами не застосовується.

У разі виявлення, за результатами перевірки платника, подання недостовірних відомостей по застрахованій особі, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом № 2464, фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як податкові органи, так і органи Пенсійного фонду України.

Який термін подання заяви у разі добровільної зміни ставки єдиного податку на 3%?


 У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ платником єдиного податку подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Зазначена норма передбачена п.п. «б» п.п. 4 ст. 293 ПКУ.

Коли майно платника податків звільняється з податкової застави?

 Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ.

Зазначена норма передбачена п.п. 93.1.1 - п. 93.1.6 та 93.2 ст. 93 ПКУ.

Платникам єдиного внеску: одночасне уточнення реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску

Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у такому Розрахунку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий», а саме: 

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію (в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

- потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Отже, якщо у дод. 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то:

- подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення), 

- та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Зазначене визначено п.п. 7 п. 9, абз. п’ятим п. 6 розд. V «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

Арешт коштів на рахунку платника податків: які умови?

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94.4 ПКУ).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п.п. 94.6.2 ст. 94 ПКУ).

Отже, адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосовано контролюючим органом виключно на підставі рішення суду.

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора