A A A K K K
для людей із порушенням зору
Долинська громада
Запорізька область, Запорізький район

ДПС інформує!

Дата: 14.06.2023 13:16
Кількість переглядів: 345

Чи необхідно сплачувати суму заборгованості зі сплати єдиного внеску у разі наявності переплати?

 

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених статтею 25 Закону № 2464.

Частиною тринадцятою статті 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Пенсійним фондом України.

 

Закон 3050: Особливості сплати екологічного податку

 

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року екологічний податок надано платникам, у яких під час провадження діяльності на Територіях, що у 2022 році Наказом включено до Переліку територій, виникають об’єкти оподаткування екологічним податком, встановлено пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У 2023 році, починаючи з 1 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:

Територіях, включених до Переліку територій;

земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на Територіях, припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій Наказу.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:

останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

дата скасування відповідного рішення;

дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання,

в залежності яка з них настає раніше.

При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:

подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.

Оскільки Кодексом встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.

Дія норми пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2022 та 2023 роках поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені пп. 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.

 

Чи можуть платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

 

Згідно з абзацами першим та другим пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

За який період податковий орган має право надіслати запит про подання документації з трансфертного ціноутворення?

 

Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (підпункт 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 ПКУ).

Відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПКУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

Який податковий період обирається при створенні декларації, яка надсилається через Електронний кабінет з порушенням строку подання?

 

При створенні звітної податкової декларації (крім звіту з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), яка надсилається через Електронний кабінет до контролюючого органу з порушенням строку подання (так само як при надсиланні з дотриманням строку подання), в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обирається податковий (звітний) період, за який подається така декларація, а саме, звітний рік та в залежності від форми податкової декларації – необхідний звітний період: місяць або квартал або півріччя або 9 місяців (три квартали) або рік.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Абзацом першим пункту 49.2 статті 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (із змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

 

Чи необхідно первинному водокористувачу у разі відсутності у об’єкта оподаткування подавати декларацію з рентної плати за спеціальне використання води разом з Додатком 5?

 

Відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з частиною третьою статті 42 Водного кодексу первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (частина перша статті 48 Водного кодексу).

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (частина перша статті 49 Водного кодексу).

Порядок обчислення платниками податкових зобов’язань з рентної плати, затверджений пунктом 255.11 статті 255 ПКУ, зокрема, визначає, що рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПКУ).

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (підпункт 255.11.1 пункту 255.11 статті 255 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927).

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації.

Таким чином, для первинного водокористувача наявність діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов’язок подання до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку Декларації разом з Додатком (ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання вод), у тому числі у разі відсутності об’єкта оподаткування у деяких звітних (податкових) періодах. При цьому нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючого органу первинним водокористувачем заяви про відсутність об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води у звітному періоді.

Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування або у разі його анулювання та припинено використання води (тобто об’єкт оподаткування відсутній), останнім податковим періодом за який подається Декларація разом з Додатком 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання вод) є звітний період, у якому закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування.

 

Яким чином фізична особа може отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків для пред’явлення за місцем вимоги?

 

Згідно з абзацами першим – п’ятим пункту 70.1 статті 70 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

громадянами України;

іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).

Відповідно до пункту 1 розділу X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 зі змінами та доповненнями (далі – Положення), фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (пункт 2 розділу Х Положення).

Пунктом 4 розділу Х Положення визначено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – Заява), (додаток 14 до Положення). Представник додає до Заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Оригінали документів після прийняття Заяви повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною заявою.

Документи, які відповідно до Положення подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень (абзац перший пункту 2 розділу ІІІ Положення).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Положення якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи, зокрема, на Заяві повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку. До зазначеної Заяви фізична особа додає ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу.

Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДПС або до ДПС, а іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці (пункт 8 розділу ІІІ Положення).

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15 та 16 до Положення (далі – Відомості) (пункт 6 розділу Х Положення).

Форми Відомостей (додатки 15 та 16 до Положення) передбачають, зокрема, такі реквізити: прізвище та ініціали, підпис, посадової особи контролюючого органу, засвідчений відповідною печаткою даного органу.

Відомості надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною в додатку 17 до Положення (пункт 8 розділу Х Положення).

З урахуванням абзацу другого пункту 3 розділу VII Положення для іноземців та осіб без громадянства надання Відомостей здійснюється відносно осіб, які перебувають на території України на законних підставах, на підставі документа, що посвідчує особу, та засвідченого в установленому законодавством порядку його перекладу українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства – є підстави, встановлені Законом України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Враховуючи викладене, фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) для отримання Відомостей подає до контролюючого органу Заяву.

Для отримання Відомостей:

громадянин України може звернутися особисто або через представника до головного управління ДПС за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого головного управління ДПС через державні податкові інспекції, утворені у складі Головного управління ДПС у м. Києві та у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів головних управлінь ДПС в областях у разі, якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання. При цьому громадянин подає документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається);

іноземці та особи без громадянства – до будь-якого головного управління ДПС через державні податкові інспекції, утворені у складі Головного управління ДПС у м. Києві та у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів головних управлінь ДПС в областях, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Представник додає до Заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання Відомостей, документ, що посвідчує особу такого представника (після пред’явлення повертається), та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Поряд з цим Заява може бути надіслана рекомендованим листом. У такому випадку підпис фізичної особи на Заяві повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку та до Заяви фізична особа додає ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу.

Відомості видаються в головному управлінні ДПС (державній податковій інспекції, через яку подано Заяву) особисто фізичній особі за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, або її представнику (за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу такого представника, ксерокопії (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя, та довіреності).

Слід зазначити, що згідно з приміткою до Заяви відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, які щокварталу подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

 

Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування?

До складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Відповідно до підпункту 177.4.2 пункту 177.4 статті 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пункт 164.6 статті 164 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

 

Хто є платниками рентної плати за спеціальне використання води?

 

Відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з частинами другою та третьою статті 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 5 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

 

Як застосовується пільга із сплати податку на нерухоме майно для фізичної особи, яка протягом кількох місяців здавала житлову нерухомість в оренду?

 

Якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 266.4 статті 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Водночас, пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац третій підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ).

Згідно з нормою статті 810 глави 59 Цивільного кодексу України договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).

 

В яких випадках юридична особа разом з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування подає розрахунок доходу за попередній рік?

 

Згідно з підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Терміни подання Звіту про контрольовані операції

 

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПКУ, зокрема, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції.

Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

 

 

Як юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи внести зміни до реєстру платників єдиного податку при зміні податкової адреси?

Для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (найменування юридичної особи, податкової адреси та ін.) платник повинен подати відповідну заяву про зміни, у строки встановлені ПКУ. За бажанням такого платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Перелік відомостей про платника єдиного податку, які вносяться до реєстру платників єдиного податку, наведено у пункті 299.7 статті 299 ПКУ.

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 3 та підпунктом 5 пункту 299.7 статті 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (пункт 299.8 статті 299 ПКУ).

У разі зміни найменування юридичної особи заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (пункт 298.4 статті 298 ПКУ).

Підпунктом 298.6 статті 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

 

Протягом якого періоду юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю?

Юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись статтею 50 ПКУ в частині строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених пунктом 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПКУ плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПКУ).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 ПКУ).

Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами статті 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим пункту 102.1 статті 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.


 

Чи має право суб'єкт господарювання збільшувати максимальні ціни на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, при реалізації у 2023 році тютюнових виробів, що вироблені до 01 квітня 2022 року?

 

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі не має права збільшувати максимальну роздрібну ціну на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів при реалізації у 2023 році тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, що вироблені до 01 квітня 2022 року.

Відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПКУ максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 212.1 статті 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є:

особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.

Відповідно до пункту 40 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.

 

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП платника єдиного податку?

 

Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 177 ПКУ.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує фізичну особу – підприємця в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця платника єдиного податку.

 

Чи може фізична особа – засновник юридичної особи застосувати пільгу з податку на нерухоме майно до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована така юридична особа?

 

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі пункт 45.1 статті 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (пункт 45.2 статті 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

 

З 30 травня – нові довідники податкових пільг

 

30 травня 2023 року Державна податкова служба України на вебпорталі опублікувала нові (станом на 30.05.2023 р.):

Довідник податкових пільг №116/1, що є втратами доходів бюджету,

Довідник інших податкових пільг №116/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Ознайомитись з довідниками пільг можна на вебпорталі ДПС України у розділі «Довідники» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Чи може скористатись пільгою по земельному податку фізична особа, яка вчасно не подала до податкового органу заяву та документ про пільгу?

 

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПКУ облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.

Згідно з пунктом 285.1 статті 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (пункт 30.4 статті 30 ПКУ).

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у пункті 281.1 статті 281 ПКУ.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пункт 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у пункті 281.2 статті 281 ПКУ.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (пункт 284.2 статті 284 ПКУ).

Крім того, пунктом 281.4 статті 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 статті 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Пунктом 281.5 статті 281 ПКУ встановлено, що якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, пільга по земельному податку почне застосовуватися з наступного податкового (звітного) року, якщо фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подала контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком) тощо) невчасно:

після 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

після завершення 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

 

Які платники зобов’язані реєструвати товаро-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв в Єдиному реєстрі та як здійснюється така реєстрація?

 

Пунктом 230.18 статті 230 ПКУ передбачено, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.

Порядок ведення Єдиного реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 806.

Єдиний реєстр – це спеціалізована електронна база даних, яка містить інформацію товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв з їх реєстраційними номерами та використовується з метою здійснення контролю за переміщенням митною територією України спирту етилового та алкогольних напоїв.

Пунктом 5 Порядку № 806 встановлено, що до Єдиного реєстру вноситься товарно-транспортна накладна з реєстраційним номером, відмітка представника контролюючого органу на акцизному складі про відправлення з такого складу алкогольних напоїв, доставляння до нього спирту етилового та алкогольних напоїв, а також інформація про осіб, які мають доступ до Єдиного реєстру.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 806 товарно-транспортні накладні заповнюються суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, що мають ліцензії на виробництво та/або торгівлю спиртом етиловим та алкогольними напоями, під час відвантаження алкогольних напоїв з акцизного складу.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПКУ акцизним складом вважається, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Таким чином, акцизні склади утворюються на території суб’єктів господарювання - виробників спирту та/або алкогольних напоїв.

Отже, до Єдиного реєстру підлягають внесенню товарно-транспортні накладні, які складені суб’єктами господарювання - виробниками спирту та/або алкогольних напоїв, що здійснили відвантаження спирту етилового та/або алкогольних напоїв безпосередньо з акцизного складу.

Для формування та подання товарно-транспортних накладних до Єдиного реєстру адміністратор Єдиного реєстру (ДПС) безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення, яке розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням Головна/Електронна звітність/«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 806 суб’єкт господарювання формує товарно-транспортні накладні у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Після складення товарно-транспортних накладних на них накладаються електронні цифрові підписи в такому порядку: перший – електронний цифровий підпис бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей, другий – електронний цифровий підпис керівника або особи, на яку покладено відповідні обов’язки, третій – електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Для надання права підпису товарно-транспортних накладних зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису таких осіб.

Підтвердженням факту реєстрації товарно-транспортних накладних у Єдиному реєстрі є наявність квитанції в електронній формі.

Внесена суб’єктом господарювання до Єдиного реєстру товарно-транспортна накладна не підлягає коригуванню суб’єктом господарювання після її подання представникові контролюючого органу на акцизному складі (пункт 13 Порядку № 806).

 

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску?

 

Фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 177.4.3 пункту 177.4 статті 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Закон № 3050-ІХ: звільнення від плати за землю

 

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону № 3050) власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією:

фізичні особи

2022 рік – з 1 січня до 31 грудня;

2023 рік – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території;

юридичні особи та фізичні особи - підприємці

2022 рік – з 1 березня до 31 грудня;

2023 рік – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

Також Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельні ділянки, які:

перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);

забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);

непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу).

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата):

1) за земельні ділянки, що перебувають у консервації:

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки;

- відомості/дані Державного земельного кадастру;

період звільнення:

землі державної та комунальної власності

з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

землі приватної власності

з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

2) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами:

підстава:

- відомості/дані Державного земельного кадастру, в тому числі по земельних ділянках, обстежених операторами протимінної діяльності;

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

3) за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами:

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- затверджений Перелік територій;

- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

- рішення органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки;

- відомості/дані Державного земельного кадастру;

період звільнення:

з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

4) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами:

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків;

- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:

або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення) чи дата скасування відповідного рішення;

або дата скасування відповідного рішення,

або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності,

або визнання земельної ділянки придатною для використання.

Річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.

На рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу щодо заборони прийняття індивідуальних податкових пільг (зміни до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

 

Чи необхідно юридичній особі подавати декларацію з податку на нерухоме майно, якщо об’єкт нерухомості було придбано і продано в межах одного місяця?

 

Якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (із змінами та доповненнями).

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено пунктом 1 заголовної частини Декларації (починаючи з (проставляється місяць (арабськими цифрами), з якого виникають податкові зобов’язання).

Підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦКУ).

 

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається декларація платника єдиного податку третьої групи та як створюється така декларація?

 

Відповідно до абзацу першого пункту 42.6 статті 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий пункту 42.6 статті 42 ПКУ).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557), зокрема, передбачено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Згідно з абзацом першим пункту 296.3 статті 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394) із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2022 № 438.

Згідно з пунктом 297 прим. 1.1 статті 297 прим. 1 глави 1 розділу XIV ПКУ та приміткою 1 до додатка Декларації додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації (далі – Додаток) подається платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у яких виникає обов’язок подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (далі – Додаток).

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми J0103508 разом з Додатком за ідентифікатором форми J0135708.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J0103508» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому у розділі «Допомога» відкритої частині Електронного кабінету розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

 

Чи включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування витрати на оплату послуг з охорони приміщень, які здаються в оренду?

 

Вартість оплачених послуг з охорони приміщень, у тому числі тих, які здаються в оренду, не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 177 ПКУ.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат оплату послуг з охорони приміщень.

 

У яких випадках в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, заповнюється поле «починаючи з»?

 

Поле «починаючи з» рядка 1 заголовної частини Декларації заповнюється (арабськими цифрами) у випадках:

подання Декларації за новостворені (нововведені) об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (проставляється місяць, з якого виникають податкові зобов’язання);

при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року власності (придбано/продано об’єкт нерухомості) (проставляється місяць, з якого виникають/припиняються податкові зобов’язання);

у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями.

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення полів: «звітна», «звітна нова», «уточнююча» та «починаючи з».

 

Закон № 3050: звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не нараховують та не сплачують Податок:

1) за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

фізичні особи

за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості;

з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти нежитлової нерухомості;

у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року;

у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Для цілей справляння Податку у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

2) за знищені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна):

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

 

юридичні особи

за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

3) за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України) на підставі даних Реєстру майна:

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням;

за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням;

за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.

Також п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.

Закон № 3050 визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками Податку, які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу № 309, або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.

 

Який термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування юридичною особою, яка є платником інших податків і зборів?

 

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (підпункт 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ).

Згідно з підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділ ХІV ПКУ.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форми Заяви та Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Відповідно до пункту 299.9 статті 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали Заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує Витяг в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.

 

Які особливості нанесення максимальної роздрібної ціни на споживчу упаковку підакцизних товарів?

 

Відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПКУ максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.

Установлені виробником або імпортером МРЦ на перелічені у декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – Декларація) товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (пункт 220.7 стаття 220 ПКУ).

Згідно пунктом 220.11 статті 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером МРЦ на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.

Статтею 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що тимчасово, на період до 31 грудня 2023 року включно:

МРЦ може не наноситися на пачки, коробки, сувенірні коробки тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на які до 31 грудня 2021 року включно не встановлювалася МРЦ;

якщо у випадку, передбаченому статтею 18 Закону № 481, на пачку, коробку, сувенірну коробку тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та на ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, МРЦ не наноситься, для визначення перевищення МРЦ при роздрібній торгівлі такими товарами, що є підставою для застосування штрафної санкції, передбаченої частиною другою статті 17 Закону № 481, використовується розмір МРЦ, встановленої виробником або імпортером у Декларації про МРЦ на підакцизні товари (продукцію), та дата виготовлення такої продукції, нанесена на пачку, коробку, сувенірну коробку тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та на ємність (упаковку) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

 

Яку декларацію з плати за землю необхідно подати платнику у разі зміни протягом року факторів, що впливають на розмір податкового зобов’язання з плати за землю?

 

Якщо платник податку на поточний рік подав звітну декларацію з плати за землю, то при зміні протягом року функціонального використання землі, розміру орендної плати, настання інших факторів, що впливають на розмір податкового зобов’язання з плати за землю чи виявленні помилок, такий платник має надати уточнюючу декларацію за місцезнаходженням земельної ділянки з врахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (в якому відбулися зміни).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 ПКУ).

Згідно з пунктом 286.4 статті 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

При виникненні необхідності після граничного строку подання декларації для здійснення будь-яких уточнень податкового зобов’язання або уточнення даних минулих податкових періодів надається уточнююча декларація.

Уточнююча декларація заповнюється з врахуванням даних останньої поданої декларації за рік, що уточнюється.

 

Запорізькі імпортери сплатили до держбюджету 51 мільйон гривень акцизного податку

 

За п'ять місяців запорізькі компанії спрямували до державного бюджету 51 мільйон гривень акцизного податку з ввезеної на територію України підакцизної продукції.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у травні від підприємств-імпортерів до бюджету надійшло 16 мільйонів 300 тисяч гривень.

Нагадаємо, 20 червня – останній день подання декларації акцизного податку за травень 2023 року. А 30 червня завершується термін сплати акцизного податку за травень.

На вебпорталі ДПС у новому розділі "Онлайн навчання" є підрозділ "Акцизний податок", який допоможе платникам у складанні та поданні декларації акцизного податку, акцизної накладної, розрахунку коригування, заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового. Переходьте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/aktsizniy-podatok/.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

Державний бюджет отримав від запорізьких платників понад 2,8 мільярда гривень

 

У січні-травні запоріжці спрямували до державного бюджету 2 мільярди 831 мільйон гривень. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, за попередній місяць платники перерахували до бюджету майже 670 мільйонів гривень.

Значні надходження за п'ять місяців забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб – понад 35 відсотків від загальної суми, податку на додану вартість – 33 відсотки, податку на прибуток підприємств – 11 відсотків та військового збору – 10 відсотків.

Нагадаємо, рахунки для сплати податків і зборів у розрізі регіонів розміщені на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Детальну інформацію щодо оподаткування можна переглянути у розділі "Онлайн-навчання", в якому у зручній та доступній формі оприлюднена податкова інформація, зокрема, окремі види податків, сервіси, форми декларацій, інструкції з їх заповнення, роз'яснення законодавства та багато іншого: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

Запорізькі підприємства сплатили 160 мільйонів гривень "екоподатку"

 

З початку року від запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 160 мільйонів гривень екологічного податку.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до державного бюджету сплачено 141 мільйон 400 тисяч гривень, до місцевих скарбниць перераховано 18 мільйонів 600 тисяч гривень.

У травні суб'єкти господарювання спрямували до бюджетів 63 мільйони 300 тисяч гривень "екоподатку".

Нагадаємо, відповідно до Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок за 2022 та 2023 роки надано платникам на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, а також за об'єкти оподаткування на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Докладніше про це – за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/679064.html.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

Податкові надходження від запоріжців склали майже 8 мільярдів гривень

 

За п'ять місяців платники податків регіону направили до бюджетів усіх рівнів 7 мільярдів 870 мільйонів гривень. Із загальної суми 36 відсотків спрямовано до державного бюджету, до місцевих скарбниць перераховано 64 відсотки. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

З початку року найбільша питома вага надходжень припала на податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плату за землю, військовий збір, податок на прибуток підприємств та акцизний податок.

Нагадаємо, з термінами сплати податків і подання звітності можна ознайомитись у нижній частині вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/), в Електронному кабінеті (https://cabinet.tax.gov.ua/calendar), або на сторінці Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/).

 

Висловлюємо подяку платникам податків, які тримають фінансовий фронт нашої країни. Разом до перемоги!

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

Запоріжці сплатили до скарбниць громад п'ять мільярдів гривень

 

За п'ять місяців платники податків регіону спрямували до місцевих бюджетів 5 мільярдів 39,6 мільйона гривень. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у травні до скарбниць надійшло 1 мільярд 95 мільйонів гривень.

Більша частина податкових находжень у січні-травні припадає на податок на доходи фізичних осіб – 75 відсотків від загальної суми. На другому місці у доходах бюджетів громад – єдиний податок (12 відсотків), на третьому – плата за землю (8 відсотків).

Нагадаємо, зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків і зборів, а також про встановлені податкові пільги розміщено на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/.

З рішеннями місцевих рад можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/.

 

Запоріжці впевнено тримають економічний фронт і підтримують українську армію. Дякуємо кожному! Наближаємо перемогу разом!

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні матеріали про переваги офіційного оформлення

трудових відносин та наслідки використання незадекларованої праці

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

 

Не уклали трудовий договір із найманим працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу. Сума фінансової санкції може сягати 201 тис. гривень за кожного неоформленого працівника.

За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн) та сплачувати усі податки та збори.

 

 

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

 

Податкові інспектори та інспектори праці мають право перевіряти як бізнес виконує трудове законодавство.

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

ДПС;

територіальні органи ДПС та Держпраці.

А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора