Долинська громада
Запорізька область, Запорізький район

Податкова інформує!

Дата: 21.06.2023 10:03
Кількість переглядів: 825

Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?

 

Відповідно до пункту 213.2 статті 213 ПКУ до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:

     вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

     ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;

     реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

     передачі для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.

 

Запізнилися із обов’язковою ПДВ-реєстрацією. Які наслідки?

 

Згідно з пунктом 181.1. Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень, така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до пункту 183.1 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (далі – Заява).

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку Заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 181 ПКУ.

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

За загальним правилом, згідно із пунктом 183.10 статті 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ та у випадках і в порядку, передбачених статтею 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву:

- несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника;

- не має права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, у разі якщо факт нереєстрації платником ПДВ буде виявлено податковим органом під час перевірки, до такого суб’єкта господарювання буде застосовано штрафні санкції  згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПКУ (10% від суми визначеного контролюючим органом ПДВ-зобов’язання, або 25% у разі доказу умисності порушення).

Так, наприклад, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області здійснена документальна перевірка платника податків - фізичної особи «Н», з питань дотримання вимог податкового законодавства, яка була проведена у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності.

Перевіркою первинних документів, встановлено, що у 2020 році ФОП «Н» здійснював діяльність  ресторанів та надання послуг мобільного харчування.

Під час перевірки встановлено, що за період з 21.01.2020 р. по 31.12.2020 р., приватний підприємець відповідно до первинних підтверджуючих документів (Z – звітів, касових стрічок-чеків, книг РРО) здійснив реалізацію  продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів товарів на загальну суму 1370,8 тис. гривень.  Перевищення граничного розміру доходу в 1 млн. грн. досягнуто у вересні 2020року і враховуючи вимоги пп.183.2 ст.183 ПКУ,  приватний підприємець «Н» підлягав обов’язковій реєстрації платником ПДВ з 10 жовтня 2020 р.

Проте, підприємцем не надано заяву щодо реєстрації платником ПДВ, за що він був притягнутий до відповідальності за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника, без права нарахування податкового кредиту.

Таким чином, за результатами перевірки платника податків «Н» встановлено заниження податкового зобов’язання з ПДВ  у сумі  53,7 тис. грн., крім того, були застосовані штрафні санкції у розмірі 13,4 тис. грн.

 

Які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи, що підтверджують витрати ФОП на загальній системі оподаткування?

 

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами,  пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.

Для цілей оподаткування  платники податків зобов’язані вести  облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на  підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПКУ).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні  документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

           назву документа (форми);

           дату складання;

           назву підприємства, від імені якого складено документ;

           зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

           посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

           особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з пунктом 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити  типових  або спеціалізованих форм.

Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо пункт 2.4 Положення № 88).

При цьому, відповідно до пункту 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

 

Зміни до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України

 

02.06.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.05.2023 № 226 «Про затвердження Змін до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.05.2023 за № 828/39884 (далі – Наказ). 

1. Наказом:

приведено у відповідність до вимог статті 12 Закону України «Про звернення громадян»  перелік звернень громадян, до розгляду яких не застосовуються положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах;

уточнено механізми:

приймання, попереднього опрацювання та реєстрації звернень громадян, які надходять до ДПС та її територіальних органів, зокрема анонімних звернень, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС;

опрацювання та надсилання вихідних документів за результатом розгляду звернень громадян;

відбору звернень, що не підлягають реєстрації підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.

2. Визначено, що положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252, не застосовуються:

до заяв і скарг громадян, на порядок розгляду яких згідно зі статтею 12 Закону не поширюється дія Закону, та звернень, що надходять до органів ДПС з державної установи «Урядовий контактний центр» та електронного сервісу «Пульс»;

у разі оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошових зобов’язань фізичних осіб – платників податків або будь-яких інших рішень органів ДПС у відносинах оподаткування, до яких застосовуються положення статей 55, 56 розділу II Податкового кодексу України, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Також визначено, що:

у разі настання обставин непереборної сили попереднє опрацювання та реєстрація звернень громадян у системі електронного документообігу (далі – СЕД) здійснюється за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин;

анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в СЕД передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян;

відповідь на електронне звернення громадянина надсилається на зазначену у зверненні електронну адресу, якщо заявником не висловлено бажання отримати її також засобами поштового зв’язку;

у разі настання обставин непереборної сили вихідні документи реєструються в СЕД та опрацьовуються за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин;

не підлягають реєстрації аудіофайли, відеофайли, надіслані засобами електронного зв’язку без письмового звернення.

 

Які відомості зазначає юридична особа, яка обирає єдиний податок третьої групи, в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування?

 

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку».

При цьому відповідно до пункту 298.3 статті 298 ПКУ юридична особа, яка обирає єдиний податок третьої групи, у заяві зазначає такі обов’язкові відомості:

        - найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ;

        - податкову адресу суб’єкта господарювання;

        - місце провадження господарської діяльності;

        - обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

        - обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

        - середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

        - дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

 

Оновлено «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»

 

Cпеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» оновлено до версії 1.31.8.0.

Зокрема, додано нові документи: 

F1309301 – Заява. Додаток 1 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

F1309401 – Заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Додаток 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

F1309501 – Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості. 

Також додано нові версії документів: 

F1301804 – Запит щодо отримання відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді; 

F1401804 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Відповідь на запит у електронному вигляді; 

F1319102 – Запит щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в електронному вигляді; 

F1419102 – Інформація з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору. Відповідь на запит в електронному вигляді. 

F/J 1311406 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-РРО; 

F/J 1411405 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО; 

F/J 1413405 – Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО; 

F/J 1313605 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 4-РРО; 

F/J 1413605 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 5-РРО; 

F/J 1413705 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 6-РРО; 

J1311505 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 1-РРОВ; 

J1411505 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 2-РРОВ; 

J1413505 – Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРОВ; 

J1313805 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 4-РРОВ; 

J1413805 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 5-РРОВ; 

J1413905 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 6-РРОВ; 

F/J 1316105 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-ЦСО; 

F/J 1316605 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО; 

F/J 1317105 – Заява про включення до Реєстру ЦСО РРО за ф. № 1-РЦСО; 

F/J 1417203 – Витяг з Реєстру ЦСО РРО за ф. № 3-РЦСО; 

F/J 1311305 – Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО; 

F/J 1414805 – Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за ф. № 3-КОРО. 

F/J 1300207 – Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС; 

F/J 1400207 – Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску. 

F/J 1490505 – Повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ. 

S0305102 – Анкета № 1-РСО (вд) (1 раз на рік). Анкета обстеження економічної діяльності підприємства; 

S0305202 – Анкета № 1-РСО (актив) (1 раз на рік). Анкета обстеження економічної діяльності підприємства; 

S2703012 – № 37-сг (місячна)(у липні – грудні). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур. 

 

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включати до складу витрат кошти, витрачені під час відрядження?

 

Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат, визначених  пунктом 177.4 статті 177 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 177 ПКУ.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Однак, даний перелік не містить витрат, які понесені фізичною особою- підприємцем на загальній системі оподаткування у зв’язку  з особистим відрядженням.

 

Як через Електронний кабінет юридичною особою надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування для реєстрації платником єдиного податку третьої групи?

 

Відповідно до пункту 298.1 статті 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557),зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Абзацом першим пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви для реєстрації платником єдиного податку третьої групи юридичною особою в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою J0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший пункту 8 розділу ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (пункт 11 розділу ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

 

Чи застосовується пільга з податку на нерухоме майно до житлової нерухомості, яка у виписці з ЄДР зазначена як місце здійснення діяльності ФОП, але не використовується у діяльності?

 

Якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Виписка), то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватися не буде.

Що стосується об’єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у Виписці, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується.

Підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування на об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичної особи платника податку.

Згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (підпункт 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ).

Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

При цьому, пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема, використовуються у підприємницькій діяльності.

 

Яким чином заповнюється заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового?

 

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового  (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (пункт 12 Порядку № 408).

Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому в заяві:

        у розділі 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

        розділ 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

 

Чи звільняються від сплати земельного податку фізичні особи, які надають свої земельні ділянки в користування платнику єдиного податку четвертої групи за договором емфітевзису?

 

Відповідно до частини першої статті 395 Цивільного кодексу України речовим правом на чуже майно є, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Абзацом першим частини першої статті 102 прим. 1 Земельного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою, зокрема, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає  на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦКУ.

Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

        власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

        землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (пункт 281.3 статті 281 ПКУ).

Оскільки користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на підставі пункту 281.3 статті 281 ПКУ на власників таких земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється. Тобто, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), які надають земельні ділянки у користування платнику єдиного податку четвертої групи за договором емфітевзису, не звільняються від сплати земельного податку та сплачують податкові зобов’язання із земельного податку на загальних підставах.

За якою формою мають вести облік доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність?

 

Починаючи з 16.07.2021, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою,  затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 178 ПКУ.

Відповідно до пункту 178.6 статті 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України  від 13.05.2021 № 261, який набрав чинності 16.07.2021.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (пункт 1 розділу І Порядку № 261).

 

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування враховувати витрати, які були понесені під час діяльності на спрощеній системі оподаткування?

 

Оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної особи-підприємця на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу, то така фізична особа має право врахувати суму витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу, незалежно від того на якій системі оподаткування вони фактично були понесені.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців передбачений  статтею 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (пункт 177.2 статті 177 ПКУ).

 

Чи передбачено строки давності для подання юридичною особою декларації платника єдиного податку третьої групи?

 

ПКУ не передбачено строків давності з метою подання звітної Декларації, якщо вона не була подана до органу ДПС.

Поряд з цим уточнюючу Декларацію юридична особа має право подати протягом 1095 днів, що настають:

     за останнім днем граничного строку подання Декларації, що уточнюється – у разі своєчасного її подання у строки, визначені ПКУ;

     за днем фактичного подання Декларації, що уточнюється – у разі її подання після граничного строку подання.

Відповідно до абзацу першого пункту 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пункт 202.1 статті 202 ПКУ).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший пункт 50.1 статті 50 ПКУ).

Згідно з абзацами першим і другим пункту 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статтей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статтей 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (підпункт 102.2.1 пункту 102.2 статті 102 ПКУ).

Водночас, граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи юридичної особи (пункт 102.6 статті 102 ПКУ), у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність (підпункт 102.7.2 пункту 102.7 статті 102 ПКУ).

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

При цьому дію пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

 

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування податкової соціальної пільги?

 

Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум ПДФО, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.

Пунктом 164.6 статті 164 розділу ІV ПКУ  встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 розділу ІV ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 статті 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 розділу ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (підпункт 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, об’єктом оподаткування  військовим збором є доходи, визначені статтею 163 розділу ІV ПКУ (підпункт 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно зі статтею 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділу IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1  розділом XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділом 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відсотка об’єкта оподаткування (підпункт 1.4 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

 

Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності для ФОП, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?

 

На підставі поданої фізичною особою-підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб-підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 5 пункту 298.3 статті 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (пункт 299.7 статті 299 ПКУ).

 

Які документи повинна надати до контролюючого органу фізична особа для отримання пільги по земельному податку?

 

Відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286  ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Разом з цим на підставі пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

           особи з інвалідністю першої і другої групи;

           фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

           пенсіонери (за віком);

           ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

           фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Одночасно зауважуємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено абзац п’ятий частини другої статті 2 «Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій» Закону України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (4 зона). Тобто пільги щодо сплати земельного податку фізичним особам, які віднесені до осіб категорії 4, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не надаються.

Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пункт 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

           для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

           для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

           для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

           для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

           для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Пунктом 281.4 статті 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 статті 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 281.5 статті 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого пункту 281.5 статті 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Якщо зазначені документи надаються фізичною особою до 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

 

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до витрат вартість поточного ремонту автомобіля, який використовується в господарській діяльності?

 

Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість поточного ремонту власного (орендованого) легкового автомобіля, використаного в господарській діяльності, однак має право включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту власного (орендованого) вантажного автомобіля, який використовується в її господарській діяльності.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 177 ПКУ.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду, зокрема, витрати на проведення поточного ремонту (абзаци четвертий та п’ятий підпункту 177.4.6  пункту 177.4 статті 177 ПКУ).

Відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема. витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПКУ.

Основні засоби, такі як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові автомобілі не підлягають амортизації (абзаци восьмий – десятий підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПКУ).

 

Яка відповідальність застосовується до фізичної особи за несвоєчасну сплату військового збору за наслідками подання річної декларації про майновий стан і доходи?

 

 

Відповідно до підпункту 1.5 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПКУ.

Згідно з статтею 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

 Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Крім того, платники військового збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб (підпункт 1.6 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Платники податку зобов’язані, зокрема, своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов’язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (підпункт «е» пункту 176.1 статті 176 ПКУ).

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Пунктом 124.1 статті 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

  при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

  при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 124.2 статті 124 ПКУ діяння, передбачені пунктом 124.1 статті 124 ПКУ вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (пункт 124.3 статті 124 ПКУ).

Підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

Чи може юридична особа, внесена до Реєстру неприбуткових установ, обрати третю групу спрощеної системи оподаткування?

 

Юридична особа, яка внесена до Реєстру, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови виключення її з Реєстру.

Відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

     утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

     установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПКУ;

     установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

     внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Главою 1 розділу XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ).

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у пункті 291.5 статті 291 ПКУ.

Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 ПКУ).

В які строки ДПС розглядає скарги платників податків на ППР або інші рішення контролюючого органу, які подані в період дії воєнного стану?

 

Скарги, подані до ДПС в період з введення до припинення або скасування воєнного стану на території України на ППР (рішення про застосування фінансових санкцій), прийняті за результатами проведення камеральних, фактичних та документальних позапланових перевірок, під час дії воєнного стану на території України, розглядаються в строки, визначені статтею 56 ПКУ.

При цьому зупинено перебіг строку розгляду скарг платників податків на ППР (нарахування контролюючим органом податкових зобов’язань, не пов’язаних з проведенням перевірки) або інше рішення контролюючого органу (крім скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено статтею 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПКУ контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПКУ керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 статті 56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 статті 56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому пункту 56.9 статті 56 ПКУ.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 ПКУ).

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (пункт 102.9 статті 102 ПКУ).

Водночас, відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема:

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на ППР за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на ППР, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПКУ.

 

Чи є доходом ФОП – платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку ФОП на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору?

 

Не є доходом фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особи-підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору, якщо зазначені кошти були включені до доходу такого підприємця в період їх отримання.

Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з пунктом 292.3 статті 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (підпункт 14.1.44 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 14 липня 2022 року № 144) залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується договором банківського вкладу.

За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом установленого договором строку (строковий вклад (депозит)).

 

Чи має право платник акцизного податку - отримувач пального або спирту етилового подати до контролюючого органу скаргу при порушенні особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН?

 

Згідно з пунктом 231.5 статті 231 ПКУ при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.

Пунктом 231.6 статті 231 ПКУ визначено, що з метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

Згідно з пунктом 231.10 статті 231 ПКУ у разі порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН отримувач пального або спирту етилового має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального або спирту етилового, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання такого пального або спирту етилового, або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, який фактично не отримував пальне або спирт етиловий, але зазначений в акцизній накладній, зареєстрованій в ЄРАН, як отримувач пального або спирту етилового.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 14 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, передбачено, що у разі допущення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених пунктом 231.1 статті 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, граничних термінів реєстрації в ЄРАН акцизної накладної та/або розрахунку коригування особа, яка отримує пальне або спирт етиловий, має право додати до Декларації акцизного податку за звітний податковий період заяву із скаргою на особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий, за формою згідно з додатком 9 до Декларації. Копії документів або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, передбачені пунктом 231.10 статті 231 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. Якщо до заяви додаються зазначені додатки, у відповідній клітинці заяви ставиться відмітка.

 

Чи повинен суб'єкт господарювання при поверненні пального постачальнику реєструватись платником акцизного податку, як особа, що реалізує пальне?

 

При поверненні пального постачальнику суб’єктом господарювання - неплатником акцизного податку такий суб’єкт господарювання не зобов’язаний реєструватися платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне.

Відповідно до абзацу першого підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212  ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Згідно з пунктом 231.1 статті 231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 ПКУ (пункт 231.4 статті 231 ПКУ).

Згідно з пунктом 231.2 статті 231 ПКУ особа, яка реалізує пальне будь-яким іншим особам – неплатникам податку, зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику.

Відповідно до пункту 231.7 статті 231 ПКУ, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРАН.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку  підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку.

 

Чи може податковий орган зареєструвати ФОП як платника єдиного податку, у разі подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій відсутня одна із обов’язкових відомостей?

 

Оскільки на підставі поданої фізичною особою-підприємцем заяви, із зазначеними відомостями про неї, здійснюється реєстрація фізичної особи-підприємця, як платника єдиного податку, шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, то контролюючий орган не може здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця як платника єдиного податку у разі подання нею, в термін визначений ПКУ, заяви в якій відсутня одна з обов’язкових відомостей, яка необхідна для занесення до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 298.1 статті 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (абзац перший підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Пунктом 298.3 статті 298 ПКУ визначено, що у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

 найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

  податкова адреса суб’єкта господарювання;

  місце провадження господарської діяльності;

  обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

   обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

    кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

    дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Згідно з підпунктами 1 та 3 пункту 299.6 статті 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання, зокрема, фізичної особи-підприємця як платника єдиного податку є виключно:

 невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим статті 291 ПКУ;

 недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ.

Водночас, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший пункту 299.1 статті 299 ПКУ).

Пунктом 299.7 статті 299 ПКУ встановлено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

 податкова адреса суб’єкта господарювання;

 місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

  ставка єдиного податку та група платника податку;

  дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

  дата реєстрації;

  види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

  дата анулювання реєстрації.

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

 

Платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

 

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?

 

Оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи,  перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.

Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.

Згідно з підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

Які документи повинна надати особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, юридичній особі, з якою має господарські відносини, для уникнення подвійного оподаткування?

 

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

 

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 ПКУ оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до пункту 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з пунктом 178.5 статті 178 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

 

 

 

Починаючи з І півріччя 2023 року торгівці валютними цінностями у готівковій формі подають декларацію з податку на прибуток за оновленою формою

 

У звʼязку зі змінами, внесеними Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» та враховуючи набрання з 31 березня 2023 року чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468 (зі змінами), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, пов’язані з особливостями оподаткування податком на прибуток підприємств, ДПС повідомляє таке.

Законом № 2720 статтю 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.

Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.

У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.

У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.

При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.

Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:

рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;

розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення)  податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).

Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).

Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.

 

 

 

 

 

 

Бюджети запорізьких громад отримали 60 мільйонів гривень акцизного податку

 

За п'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 60 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у травні компанії і підприємці сплатили до скарбниць громад 17 мільйонів 500 тисяч гривень.

Нагадаємо, 20 червня є останнім днем подання декларації акцизного податку за травень 2023 року, а 30 червня завершується термін сплати акцизного податку за травень.

Також зазначимо, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі відповідної заяви, поданої не пізніше ніж за три робочі дні до початку торгівлі.

Реєстрація інших суб'єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

– суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

– всіма іншими суб'єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб-підприємців.

 

Військовий збір: запоріжці забезпечили до бюджету понад 280 мільйонів гривень

 

З початку року запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 281 мільйон 500 тисяч гривень військового збору.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський у травні з доходів запоріжців до бюджету сплачено майже 62 мільйони гривень.

Нагадаємо, 30 червня – останній день сплати за травень 2023 року військового збору від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:

процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

процентів на вклади члена кредитної спілки.

Об'єктом оподаткування військовим збором резидентів є:

– загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

– доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

– іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

А об'єктом оподаткування нерезидентів є:

– загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

– доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

 

У травні запоріжці сплатили до бюджетів понад 1,7 мільярда гривень

 

У травні запорізькі платники податків спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 763 мільйони гривень. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до місцевих скарбниць регіону сплачено 1 мільярд 95 мільйонів гривень, до державного бюджету надійшло 668 мільйонів гривень.

Так, надходження податку на доходи фізичних осіб склали 1 мільярд 51 мільйон гривень. Запорізькі компанії і підприємці перерахували 196 мільйонів гривень податку на додану вартість і 112,6 мільйона гривень єдиного податку. З доходів запоріжців бюджет отримав майже 62 мільйони гривень військового збору, від користувачів і власників земельних ділянок – 78 мільйонів гривень плати за землю. Крім того, підприємства перерахували до бюджетів 63 мільйони гривень екологічного податку, понад 16 мільйонів гривень акцизного податку з ввезеної на територію України продукції.

Нагадаємо, з термінами сплати податків і подання звітності у червні можна ознайомитись на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/, в Електронному кабінеті: https://cabinet.tax.gov.ua/calendar, а також у вкладці Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу: https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/.

 

Запорізькі платники перерахували до держбюджету 948 мільйонів гривень ПДВ

 

За січень-травень підприємства, організації і підприємці регіону сплатили до державного бюджету 948 мільйонів 600 тисяч гривень податку на додану вартість. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у травні надходження ПДВ склали 196 мільйонів 300 тисяч гривень.

Упродовж п'яти місяців платники подали 27269 декларацій з податку на додану вартість із обсягом оподатковуваних операцій на загальну суму 29 мільярдів гривень. У травні до податкової служби направлено понад п'ять тисяч декларацій з ПДВ із обсягом операцій майже на шість мільярдів гривень.

Нагадаємо, 20 червня – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року. А граничний термін сплати ПДВ за травень припадає на 30 число.

Більше інформації про адміністрування і сплату податку на додану вартість читайте на вебпорталі податкової служби у розділі "Онлайн-навчання": https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist.

 

 

Запорізькі компанії сплатили до бюджетів 371 мільйон гривень податку на прибуток

 

У січні-травні запорізькі підприємства та організації перерахували до бюджетів усіх рівнів 371 мільйон гривень податку на прибуток. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до державного бюджету надійшло 309 мільйонів 600 тисяч гривень, до місцевих бюджетів спрямовано 61 мільйон 500 тисяч гривень.

У травні з прибутків запорізьких компаній скарбниці отримали 101 мільйон 500 тисяч гривень. Так, до держбюджету сплачено 81 мільйон гривень податку на прибуток, до місцевих бюджетів 20 мільйонів 500 тисяч гривень.

Нагадаємо, 30 червня – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за червень 2023 року. Крім того, цього дня спливає граничний термін подання платниками дивідендів на державну частку розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за податковий (звітний) 2022 рік.

 

Читайте більше інформації про сплату та нарахування податків і зборів на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

 

 

 

 

 

Інформаційні матеріали про переваги офіційного оформлення

трудових відносин та наслідки використання незадекларованої праці

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

 

  Ваш незадекларований працівник може звернутися до суду про оформлення трудових відносин. У такому випадку при винесенні рішення суд зобов’яже вас виплатити працівникові заробітну плату за весь час його роботи. Те, що ви раніше виплачували заробітну плату, на її виплату за рішенням суду не вплине.       Крім того, вам доведеться сплатити податки та єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування.

  Рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником є підставою для накладення штрафу Держпраці без проведення перевірки.

  Це означає, що ви двічі оплатите одну і ту ж роботу та ще й отримаєте штраф!

 

Як Держпраці взаємодіє з ДПС?

 

  Однією з головних цілей діяльності Держпраці і ДПС є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та ЄСВ.

  Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

  Тому Держпраці і ДПС поєднали зусилля з метою виявлення роботодавців, які мають високі ризики використання незадекларованих працівників.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора