ПОДАТКОВА

Дата: 10.07.2023 10:07

Кількість переглядів: 359

Актуальна податкова інформація

03 липня 2023 року

Яким чином при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» можна встановити знижку для товарів у чеку?

  Програмне забезпечення «ПРРО ДПС» надає можливість проведення операцій з продажу товарів (послуг) з використанням знижки або заокругленої надбавки як на суму окремих товарів у чеку так і на всю суму розрахункового документа. Можливо застосування знижки на суму або відсоткової знижки.

Щоб встановити знижку для всіх товарів/послуг у чеку, суб’єкту господарювання необхідно виконати наступні операції:

  натиснути кнопку «Знижка на чек» у області «Кошик»;

  у вікні, що відкриється, обрати тип знижки: «Знижка на суму» – для введення знижки у гривнях або обрати вкладку «Відсоткова знижка» – для введення розміру знижки у відсотках;

  ввести розмір знижки та натиснути «Продовжити».

  Сума знижки «Знижка на суму» розподіляється між позиціями у чеку.

  При застосуванні знижки «Відсоткова знижка» введений розмір відсотка знижки застосовується до кожної позиції у «Кошику».

З 5 липня для платників акцизу діятимуть оновлені форми  документів

Наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 за № 480/39536 (далі – наказ № 55), вносяться  зміни до наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524. 

Наказом № 55 удосконалюються форми документів, необхідних для функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП СЕ) та вносяться деякі зміни до порядку їх заповнення, якими передбачено: 

• замінити посилання на Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-97 «код за КОАТУУ» посиланням на Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад,  що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «код територій»; 

• доповнити акцизну накладну форми «П», розрахунок коригування акцизної накладної форми «П», заявку на поповнення (коригування) залишку пального новою ознакою щодо умови оподаткування – ввезені на митну територію України або вироблені в Україні важкі дистиляти та біодизель, які оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України; 

• доповнити акцизну накладну форми «П» двома новими напрямами використання пального – проведення суб’єктами літакобудування технологічних випробувань виготовлених авіаційних двигунів (уточнення напряму використання пального для суб’єктів літакобудування) та реалізація важких дистилятів та біодизелю відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу Міністерству оборони України; 

• в акцизних накладних форми «П» та форми «С», складених до акцизної накладної, показники якої скасовано розрахунком коригування, крім реєстраційного номера реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних першого примірника такої накладної, показники якої скачовано, зазначати також дату її складання; 

• відобразити зазначені зміни до форм акцизних накладних, розрахунку коригування акцизних накладних форми «П», заявки на поповнення (коригування) залишку пального у Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового (далі – Порядок); 

• уточнити норми Порядку заповнення форм документів, необхідних для функціонування СЕАРП СЕ, у частині зазначення номера реєстрації транспортних засобів, які є акцизними складами пересувними і здійснюють перевезення пального/спирту етилового, а саме: причепа/напівпричепа як акцизного складу пересувного, з якого/на який пальне/спирт етиловий відвантажується (відпускається)/відвантажується (отримується). 

Наказ № 55 набирає чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: з 05.07.2023. 

Чи має право представник ФОП підписати і подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків?

Згідно з абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, який набрав чинності 06.09.2022.

Дія Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб – резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 2 розділу І Порядку).

Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (пункт 8 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 36.4 статті 36 ПКУ визначено, що виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідно до пункту 19.1 статті 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (пункт 19.2 статті 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (пункт 19.3 статті 19 ПКУ).

Оскільки фізична особа-підприємець може вести справи, пов’язані зі сплатою податків, через свого представника (уповноважену особу) відповідно до статті 19 ПКУ, то такий представник (уповноважена особа) має право підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків у паперовій формі до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надіслати поштою з повідомленням про вручення.

При цьому у разі подання заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків особисто законним представником (уповноваженою особою) фізичної особи-підприємця необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи-підприємця та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.

У разі надіслання поштою заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків надсилається копія довіреності, засвідченої в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи-підприємця та копія документа, що посвідчує особу такого представника.

За яких умов адвокат повинен ставати на облік у податковому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

Обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 63.5 статті 63 ПКУ та пункту 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 статті 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).

Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

  прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

  номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

  найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

  адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

  інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (стаття 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Чи потрібно повідомляти контролюючі органи про зміну засновників юридичної особи?

Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Відповідно до пункту 66.1 статті 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

     інформація органів державної реєстрації;

     документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 66.2 статті 66 ПКУ).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 статті 66 ПКУ).

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться дані, зокрема, про перелік засновників та учасників (крім учасників громадських організацій, акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, благодійних фондів та політичних партій) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновником є фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновником є юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Згідно з пунктом 9.2 розділу IX Порядку № 1588 у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Яка передбачена відповідальність за нестворення або незберігання щоденних Z-звітів, створених РРО в електронній формі?

         За порушення, встановленого Законом № 265, порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій – до платників податку застосовується штраф відповідно до статті 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

         на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

         на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Дії, передбачені частиною першою статті 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

         на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

         на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Водночас, застосування відповідальності за незбереження фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) створених РРО або ПРРО не передбачено.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний звітний чек  – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

         Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

         Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.

         Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

         При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

         Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

         Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (пункт 1 глави 1 розділу II Порядку № 547).

Чи потрібно завіряти печаткою банку роздруковану платіжну інструкцію, сформовану в електронній формі, з метою підтвердження платником права на податкову знижку, якщо сплату здійснено через банківські сервіси?

Якщо сплату здійснено через банківські сервіси Приват 24/7, Ощад 24 інші, то роздрукована платіжна інструкція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені Інструкцією № 163, – є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.

Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

Згідно підпункту 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПКУ копії зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (підпункт 166.2.3 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку та обов’язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення визначає Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.

Згідно з пунктом 9 розділу І Інструкції № 163 ініціатор (платник) має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Відповідно до пункту10 розділу І Інструкції ініціатор (платник) заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II – IV, VI Інструкції № 163.

Згідно з пунктом 37 розділу ІІ Інструкції № 163 платіжна інструкція, оформлена платником, повинна містити такі обов’язкові реквізити: дату складання і номер, унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг платника, суму цифрами та словами, призначення платежу, підпис(и) платника, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 розділу ІІ Інструкції № 163).

Який порядок подання податкової декларації екологічного податку?

Відповідно до пункту 250.1 статті 250 ПКУ базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (підпункт 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 ПКУ).

Згідно з пунктом 250.5 статті 250 ПКУ платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, однією платіжною інструкцією на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

У разі якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста, за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (підпункт 250.10.3 пункту 250.10 статті 250 ПКУ).

Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення) (далі – Додаток 1).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 2).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 3).

Рядок 2 Декларації та рядок 3 Додатків 1 – 3 заповнюються згідно з КАТОТТГ.

При цьому у рядку «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з КАТОТТГ за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу до якого подається Декларація).

У Додатках 1 – 3 , зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація:

          у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться об’єкт оподаткування;

          у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

Таким чином, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням приміток до Декларації та Додатків 1 – 3, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення, за місцем розміщення спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів.

У разі, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник подає Декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста за місцем перебування платника податку на податковому обліку.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (пункт 250.8 статті 250 ПКУ).

Яким чином податковий агент може повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого військового збору?

Податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого військового збору, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Умови повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені статтею 43 ПКУ.

Пунктом 43.3 статті 43 ПКУ визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункт 43.4 статті 43 ПКУ).

При цьому, пункт 1 розділу IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Водночас, згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Разом з тим, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Чи може юридична особа та ФОП, які вже мають КЕП, отримати КЕП для ПРРО без відвідування відокремленого пункту реєстрації?

Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (у т. ч. згенерувати повторно) можна виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) при наявності чинного КЕП за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам-підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Як зняти з обліку в податкових органах особу, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, у разі її смерті? Та який при цьому порядок погашення податкового зобов’язання?

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПКУ облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення, зокрема, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Водночас, підпунктом 70.16.4 пункту 70.16 статті 70 ПКУ передбачено, що органи державної реєстрації актів цивільного стану подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток), щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності – з дати такого анулювання чи скасування (підпункт 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 ПКУ).

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється також у разі припинення незалежної професійної діяльності – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення (підпункт 65.10.2 пункту 65.10 статті 65 ПКУ).

Зняття з обліку фізичних осіб, які здійснювали незалежну професійну діяльність, у разі їх смерті, може проводитися за заявою або зверненням родичів або спадкоємців, які подають до контролюючого органу копію свідоцтва про смерть з пред’явленням оригіналу.

Підпунктом 37.3.2 пункту 37.3 статті 37 ПКУ визначено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання є, зокрема, смерть фізичної особи.

Стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (підпункт 97.4.4 пункту 97.4 статті 97 ПКУ).

Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною встановлений стаття 99 ПКУ.

Так, пунктом 99.1 статті 99 ПКУ передбачено, що виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає (пункт 162.3 статті 162 ПКУ).

Разом з тим, відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.07.2022 № 220, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом.

Як фізична особа може дізнатися про готовність РНОКПП, якщо Облікова картка за ф. 1ДР або Заява за ф. 5ДР направлені через Електронний кабінет?

Після направлення через Електронний кабінет Облікової картки за ф. 1ДР або Заяви за ф. 5ДР у відповідь надходять квитанції, які можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету:

 протягом одного робочого дня – квитанція з Відповіддю № 1 «Повідомлення про прийняття/неприйняття Облікової картки за ф. № 1ДР (Заяви за ф. № 5ДР)»;

  в термін не пізніше трьох робочих днів – квитанція з Відповіддю № 2 Фінальна «Повідомлення про результати обробки» з інформацією про реєстрацію фізичної особи у ДРФО, яка свідчить про готовність реєстраційного номера облікової картки платника податків (присвоєння /внесення змін).

Відповідно до пункту 70.5 статті 70 ПКУ та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.

Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (пункт 1 розділу IX Положення № 822).

Згідно з пунктом 8 розділу VII Положення № 822, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. № 1ДР (електронна форма F1314601), ф. № 5ДР (електронна форма F1314701) та скановані копії документів засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет».

Як діяти, якщо в зареєстрованому ПРРО неактивний режим створення чека продажу?

        Режим створення чека продажу вмикається автоматично після відкриття зміни на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО).
         Водночас, режим створення чека продажу може бути неактивним з причини блокування роботи ПРРО у разі скасування/блокування сертифіката відкритого ключа електронного підпису особи або електронної печатки суб’єкта господарювання, який використовується в ПРРО, в тому числі через закінчення строку дії такого сертифіката. У такому разі доступний лише для перегляду режим «Журнал операцій» сформованих та фіскалізованих розрахункових документів.
         Для відновлення роботи на ПРРО суб’єкту господарювання необхідно надіслати до ДПС повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802) щодо діючого сертифіката відкритого ключа електронного підпису та/або печатки.».

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у підпункті 5.2 пункту 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання за наслідками звітного 2022 року

Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений статтею 166 ПКУ.

Відповідно до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України», який набрав чинності 03.09.2022, внесені зміни до ПКУ, зокрема, підпункт 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ викладено в новій редакції.

Так, абзацом першим підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Згідно з абзацом другим підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

              визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ (абзац третій підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ);

             визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 ПКУ (абзац четвертий підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ);

             визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ);

             визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ (абзац шостий підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (пункт 164.6 статті 164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

             визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

             на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

             розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;

             з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

 У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

             визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;

             визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;

             визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;

             визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.

При цьому, відповідно до пункту 179.8 статті 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Як відбувається обмін відомостями про заборгованість зі сплати податків при проведенні державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання між контролюючими органами та ЄДР?

Частиною шостою пункту 13 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями та пунктом 11.10 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011    № 1588 передбачено, що до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до   Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- – підприємців та громадських формувань (ЄДР) у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП).

Платнику податків (комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або відповідальній особі платника) за його зверненням видаються відомості за ф. № 30-ОПП разом із додатками у разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів (пункт 11.11 розділу XI Порядку № 1588).

При цьому підпунктом 2 пункту 2 наказу Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичний осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України» встановлено, що до запровадження обміну документами в електронній формі між ЄДР та інформаційними системами ДПС передача відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів здійснюється шляхом надсилання повідомлень за попередніми формами (за ф. № 27-ОПП та ф. № 28-ОПП).

Наявність в ЄДР відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Такий механізм електронної взаємодії відомостями про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів між контролюючими органами та ЄДР запроваджений з 2016 року (відповідно до змін, внесених Законом України від 26    листопада  2015 року № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань») та спрямований на спрощення процедури припинення юридичних осіб шляхом виключення положень щодо необхідності отримання платником податків в контролюючих органах довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів та подання такої довідки державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Чи видається ФОП, який одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, довідка № 34-ОПП та довідка № 12-ОПП у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?

Відповідно до норм статті 65 ПКУ, взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа-підприємець  з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 видається платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, в довідці за ф. № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа- підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа-підприємець, адвокат».

Якщо фізична особа-підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи- підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.

Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588), копію документу, який підтверджу припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку за ф. № 34-ОПП. Підтвердженням  припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (додаток 17 до Порядку № 1588) у такому випадку  не видається, оскільки фізична особа продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах, як фізична особа-підприємець.

Які дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт?

  У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

         - якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

         - якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J/F 1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

         - якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація викраденого/втраченого ПРРО скасовується. Для відновлення проведення розрахункових операцій необхідно зареєструвати новий ПРРО, якому у встановленому порядку буде присвоєно фіскальний номер.

Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство перерахувало кошти із зарплати на навчання його дитини, але у квитанції як «Платник» вказано підприємство, а в «Призначенні платежу» – прізвище працівника?

Довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункт 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог пункту 41 глави ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Застосування резервного РРО при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним

Суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048.

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Чи можна повернути кошти, сплачені за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями,  якщо така ліцензія не видавались податковим органом?

Для повернення коштів, сплачених за ліцензії, якщо такі ліцензії не видавались контролюючим органом, суб’єкт господарювання повинен подати заяву про повернення коштів, копію платіжної інструкції на перерахування плати за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг та, за наявності, копію рішення про відмову у видачі ліцензії.

Статтями 3 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) встановлено, що ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального (далі – ліцензії) видаються за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Згідно зі статтею 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.

Ліцензії або рішення про відмову у їх видачі видаються заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, у терміни, встановлені Законом № 481. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань передбачені статтею 43 ПКУ.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункт 43.4 статті 43 ПКУ).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику(пункт 43.5 статті 43 ПКУ).

Запорізькі підприємці сплатили майже 614 мільйонів гривень єдиного податку

У січні-травні представники малого і середнього підприємництва регіону спрямували до місцевих бюджетів 613 мільйонів 900 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, найбільші суми забезпечили фізичні особі-підприємці – 445 мільйонів 300 тисяч гривень. Від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло більше 127 мільйонів гривень, від сільськогосподарських товаровиробників – 41 мільйон 400 тисяч гривень.

У травні до місцевих скарбниць перераховано 112 мільйонів 600 тисяч гривень єдиного податку.

Нагадаємо, 30 червня – останній день сплати єдиного податку платниками третьої групи, які використовують особливості оподаткування, за результатами декларацій, поданих за травень 2023 року.

Також зазначимо, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя або землі водного фонду, ведуться активні бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації. Докладніше про новації в оподаткуванні агровиробників читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ediniy-podatok/yuridichni-osobi/ediniy-podatok-dlya-platnikiv-chetvertoi-grupi/osoblivosti/678896.html.

Для торгівлі підакцизними товарами запорізький бізнес оформив 1769 ліцензій

За п'ять місяців запорізькі компанії і підприємці отримали у податковій службі 1769 ліцензій на право торгівлі підакцизною продукцією. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до місцевих бюджетів регіону надійшло 12 мільйонів гривень плати за ліцензії.

Так, суб'єкти господарювання оформили 609 документів на роздрібну реалізацію алкогольних напоїв, 613 дозволів на продаж тютюнових виробів, 300 – на реалізацію пива та 120 – сидру тощо. Крім того, видано 36 ліцензій на торгівлю уроздріб пальним, 62 – на його зберігання. Також фахівці органів ДПС продовжили термін дії 3336 документів та анулювали 678.

Всього на даний час загальна кількість діючих ліцензій складає 6451.

Нагадаємо, про факти здійснення торгівлі підакцизними товарами без ліцензій можна повідомляти у чат-бот ДПС "StopViolationBot" в месенджері Telegram (https://t.me/StopOverpriceBot). Цей сервіс також приймає інформацію стосовно інших виявлених ймовірних порушень законодавства, зокрема, щодо незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків, відмову у розрахунку банківською карткою, недотримання порядку реалізації підакцизної продукції, неоформлення трудових відносин з найманими працівниками, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

До місцевих бюджетів Запорізької області сплачено майже 47 мільйонів гривень податку на нерухомість

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 46 мільйонів 600 тисяч гривень податку на нерухоме майно. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, суб'єкти господарювання-юридичні особи сплатили 44 мільйони 600 тисяч гривень, фізичні особи – 2 мільйони гривень.

У травні до скарбниць громад сплачено майже 4 мільйони гривень податку на нерухомість.

Нагадаємо, юридичні особи самостійно нараховують та сплачують податок. У поточному році 2578 платників подали до податкової служби декларації з податку на нерухомість. А громадянам фахівці органів ДПС до 1 липня направляють податкові повідомлення-рішення. Вони містять суму податку разом з детальним розрахунком та платіжні реквізити. Податок сплачуються упродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Разом із тим наголошуємо, що Законом України від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" та відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України податок на нерухомість не нараховується та не сплачується на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

За користування надрами і водою запорізькі компанії

сплатили 58 мільйонів гривень

За п'ять місяців від запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 58 мільйонів гривень рентних платежів.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, за спеціальне використання води до бюджетів сплачено 54 мільйони 852 тисячі гривень. Зокрема, майже 35 мільйонів гривень спрямовано до місцевих бюджетів, 20 мільйонів гривень перераховано до державного бюджету.

Крім того, скарбниці отримали понад 3 мільйони гривень рентної плати за користування надрами.

У травні запорізькі водокористувачі і добувні компанії перерахували до бюджетів понад 30 мільйонів рентних платежів.

Нагадаємо, 30 червня – останній день сплати за травень рентної плати за:

- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- користування радіочастотним ресурсом України;

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Актуальну інформацію щодо податкових новацій та з питань нарахування і сплати податків і зборів читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

Запорізькі автовласники поповнили місцеві бюджети на 844 тисячі гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 844 тисячі гривень транспортного податку.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, із загальної суми 553 тисячі гривень сплатили автовласники-юридичні особи, 291 тисячу гривень – фізичні особи.

У травні надходження "автоподатку" до місцевих скарбниць склали 134 тисячі гривень.

Нагадаємо, юридичні особи самостійно розраховують, декларують і сплачують податок. А фізичним особам податкова служба нараховує платіж та до 1 липня надсилає податкове повідомлення-рішення. У ньому вказується сума податку та реквізити, за якими упродовж 60 днів необхідно здійснити платіж. При цьому платники можуть звернутися до органу ДПС за місцем реєстрації із відповідною заявою для проведення звірки даних щодо:

– об'єктів оподаткування (легкових автомобілів, що перебувають у власності);

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та інформацією, підтвердженою платником на підставі оригіналів документів, податкова служба проведе перерахунок суми податку.

« повернутися